Воєнна журналістика не повинна перетворюватися на журналістику особистих суджень – Міноборони 11.07.2026 04:19 Укрінформ
Воєнна журналістика не повинна ставати журналістикою особистих суджень; її першочергове завдання — документувати факти, фіксувати злочини, збирати докази.
Про це під час дискусії в Укрінформі на тему «Роль воєнних журналістів у документуванні воєнних злочинів та імплементації Протоколу Берклі в Україні» повідомила керівниця комунікаційної команди Міністерства оборони Марічка Байса.
«Воєнна журналістика не повинна перетворюватися на журналістику особистих оцінок. Її головна місія — фіксувати факти, реєструвати злочини, збирати докази та залишати після події якомога об’єктивнішу інформацію. Саме тому взаємодія з офіційними джерелами — Міністерством оборони, Генеральним штабом тощо — є надзвичайно важливою», — зазначила вона.
Адвокатка АО «Відсіч» Яна Бут підкреслила, що воєнні журналісти не виконують функції слідчих, але вони можуть забезпечити найважливіше — збереження первинної інформації про подію, яка надалі має стати об’єктом кримінального провадження та досудового розслідування.
Байса наголосила, що журналістам завжди варто працювати з перевіреними, офіційними джерелами та верифікувати інформацію.
«І коли ми говоримо про воєнну журналістику, це правило перестає бути просто професійним стандартом. Воно стає питанням людських життів і, зокрема, національної безпеки. Кожен матеріал, кожне фото, кожне слово та кожна цитата можуть впливати на формування міжнародної думки про Україну. Журналіст має добре усвідомлювати не лише те, що він говорить, а й кому, коли і як він це говорить», — заявила представниця МОУ.
За її словами, одне необережне формулювання або неперевірений факт можуть спричинити паніку, завдати болю або навіть поставити під загрозу проведення певної військової операції.
У Канаді та США, зазначила Байса, практично кожне відповідальне медіа перед публікацією матеріалу звертається до державних органів по коментар, щоб перевірити певну інформацію.
«Адже вони розуміють: якісна журналістика починається з перевірки інформації. Саме так формується довіра між державою та суспільством, між державою та людиною. Саме така взаємодія мінімізує ризики поширення дезінформації», — заявила представниця МОУ.
Вона зауважила, що ворогу достатньо однієї помилки, одного неперевіреного повідомлення або вирваного з контексту заголовка — і дезінформація поширюється миттєво, як всередині країни, так і особливо за кордоном.
Окремо Байса акцентувала на важливості комунікації не лише про втрати і загрози на фронті, а й про події, що мають більш-менш позитивний характер.
«Стійкість країни — це також певний елемент безпеки. Сьогодні позитивними подіями можна назвати й те, як ми здобули кілометр на лінії фронту, те, як наші виробники зброї якісно виготовляють українську зброю тощо», — пояснила керівниця комунікаційної команди Міноборони.
Адже війна, наголосила вона, — це не лише те, що відбувається на полі бою. Це й люди, які виготовляють зброю, інженери, техніки тощо.
«Також це й ветерани, які повернулися працювати в цю сферу. Це й міжнародні партнери, які інвестують у цю галузь. Про все це можна і потрібно розповідати, бо це також правда про Україну», — вважає Байса.
Своєю чергою докторка юридичних наук, професорка, директорка юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Людмила Кожура підкреслила, що швидкість ніколи не повинна переважати достовірність, особливо в умовах війни.
Як повідомляв Укрінформ, у Національній спілці журналістів України заявили, що основним правилом роботи журналістів наразі має бути гасло: «Не нашкодь».
Фото: Євген Котенко / Укрінформ
Більше наших фото можна придбати тут
Міноборони ЗМІ Журналіст Війна Війна з Росією