РФ реагує на далекі удари України посиленням інформаційної війни – розвідка Естонії 11.07.2026 03:05 Укрінформ
Росія відповідає на успішні атаки України по нафтопереробних підприємствах та об’єктах інфраструктури активізацією кампанії з дезінформації проти західних держав.
За інформацією Укрінформу, про це повідомив керівник розвідувального центру Сил оборони Естонії, полковник Антс Ківісельг, на щотижневому брифінгу в естонському Міністерстві оборони, як передає ERR.
Згідно з його словами, незважаючи на заяви лідера Кремля Володимира Путіна про значні успіхи на фронті, як-от взяття Костянтинівки, російська сторона насправді не має жодних суттєвих здобутків на передовій. Він додав, що через розчарування від невдач у бойових діях РФ здійснила кілька далеких ударів у рамках власної терористичної діяльності.
Ківісельг зазначив, що Україна одночасно істотно розширила діапазон цілей та дальність ударів, які завдаються вглиб російської території.
Крім того, продовжуються атаки України на електростанції та інфраструктурні об’єкти в окупованому Криму, що спричинило численні перебої з електропостачанням на півострові.
Ківісельг повідомив, що протягом минулого тижня Україна здійснила удари щонайменше по дев’яти нафтопереробних заводах та терміналах у віддалених районах РФ.
Ківісельг підкреслив, що “варто відзначити атаку на нафтопереробний завод в Омській області, який є одним із найбільших подібних підприємств у РФ”. Він додав, що на Омському заводі вироблялися бензин, дизельне паливо, а також авіаційне паливо, яке використовується російськими військовими.
“Нам відомо, що в попередні роки Омський завод самостійно виробляв близько 15% авіаційного палива, необхідного РФ. Наразі цей завод припинив свою діяльність, що в найближчому майбутньому може суттєво обмежити можливості російських ВПС”, – заявив Ківісельг.
Як він пояснив, напад на Омський завод демонструє зростаючі можливості України щодо завдавання дальніх ударів. Водночас це яскравий приклад неспроможності РФ захистити важливі об’єкти за допомогою своїх систем ППО. Росія доволі чутливо реагує на успішні далекі атаки України.
“Для цього застосовується ворожа антизахідна риторика, яка супроводжується погрозами та демагогією. Основним звинуваченням є те, що причиною успіху України є допомога та підтримка з боку Заходу”, – зазначив Ківісельг.
За його словами, в рамках таких ворожих наративів Москва також розпочала критику країн Балтії та Фінляндії, стверджуючи, що ці держави дозволяють українцям використовувати свій повітряний простір для атак на РФ, а також про намір балтійських країн масово виселити російськомовне населення зі своїх територій.
Крім того, Кремль час від часу почав заявляти, що йдеться вже не про спеціальну військову операцію, а про повномасштабну війну, враховуючи, що низка європейських країн, а також США підтримують Україну інформацією, розвідданими, оснащенням та озброєнням.
Ківісельг розповів, що для підкріплення хибних заяв прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова, керівник відділу з прав людини та багатосторонньої співпраці МЗС РФ Григорій Лук’янцев 7 липня заявив, що країни Балтії готуються до масової депортації російськомовного населення, що, очевидно, не відповідає дійсності.
“Усі ці заяви скоріше служать цілям скоординованої інформаційної операції, ймовірна мета якої – викликати на Заході почуття загрози у зв’язку з можливою ескалацією та підірвати єдність у подальшій підтримці України”, – сказав Ківісельг.
Він також закликав не переоцінювати заяви РФ щодо можливих загроз країнам Балтії.
“У цьому ж контексті можна розглядати і теми, які останнім часом публічно обговорювалися, щодо можливих провокацій з боку РФ та навіть військових приготувань у напрямку країн Балтії. Проте на даний час це слід розглядати скоріше як частину інформаційної війни, розв’язаної РФ з метою впливу на західну громадськість. Як і раніше, ми не бачимо з боку РФ жодних військових приготувань до проведення в найближчому майбутньому військової операції в країнах Балтії або в цьому регіоні”, – додав Ківісельг.
Як інформував Укрінформ, російський нафтопереробний завод у Саратові припинив переробку нафти після пошкоджень внаслідок атаки дронів. Вночі 10 липня в РФ були атаковані Ільський нафтопереробний завод, об’єкти нафтової інфраструктури, а також порт у Таганрозі.
Естонія Розвідка Росія Війна з Росією НПЗ