Попри те, що вартість євро в Україні перетнула позначку в 51 гривню і не демонструє тенденції до зниження, фінансисти не рекомендують переводити всі свої заощадження в європейську валюту, сподіваючись на швидкий перехід на євро. Хоча Україна і прямує до тіснішої фінансової співпраці з Європейським Союзом, запровадження євро є довгостроковою перспективою, а не найближчим політичним рішенням.
ВІДЕО ДНЯ
Таку думку висловив голова правління банку «Глобус», віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов у новому подкасті на YouTube-каналі Finance.ua. На його переконання, потенційна заміна гривні на євро можлива виключно після тривалого підготовчого періоду, який включатиме: адаптацію банківського законодавства до стандартів ЄС, досягнення економічної стабільності, контроль над інфляцією, зміцнення фінансової стійкості, виконання вимог щодо стабільності валютного курсу та завершення війни.
Він наголосив, що навіть офіційне приєднання України до ЄС не призведе до автоматичного переходу на євро. Перед цим країна має щонайменше два роки провести у спеціальному валютному механізмі ERM II, який слугує своєрідною перевіркою стійкості національної валюти відносно євро.
Окремо фахівець звернув увагу на значущість фінансової євроінтеграції, зокрема, на приєднання України до SEPA (єдиної платіжної зони в євро). Це може зробити грошові перекази для громадян зручнішими та зрозумілішими, а для бізнесу – спростити здійснення розрахунків із європейськими партнерами.
РЕКЛАМА
На думку Мамедова, практичні обговорення щодо переходу на євро можуть стати актуальними не раніше ніж через 3-4 роки після завершення війни або припинення активних бойових дій. Отже, роль євро у фінансовій системі України поступово зростатиме, але сам процес заміни гривні на євро є довгостроковою метою, що стане реальною лише після входження до ЄС, стабілізації економіки та виконання всіх необхідних умов.
Крім того, банкір зазначив, що нині основним інструментом доступного кредитування житла залишається державна програма «єОселя». Вона дає можливість придбати житло на умовах, які значно вигідніші за стандартну ринкову іпотеку для більшості позичальників. Він рекомендував звернути особливу увагу на новобудови та житло від забудовника, яке вже готове до заселення, зокрема на об’єкти, що відповідають критеріям участі в державній програмі. Водночас, рішення про купівлю квартири в кредит має бути не імпульсивним, а максимально зваженим та практичним.
«Якщо ви маєте стабільний дохід, спроможні внести перший внесок, володієте певним фінансовим резервом і обрали надійний об’єкт нерухомості, іпотека може стати дієвим вирішенням вашої потреби у власному житлі», — порадив Сергій Мамедов.
РЕКЛАМА
Банкір додав, що щомісячний платіж за іпотекою не повинен перевищувати значну частину сімейного бюджету. Після його сплати сім’я повинна мати достатньо коштів для покриття поточних витрат, комунальних послуг, медичних потреб, навчання та непередбачуваних витрат.
Мамедов також закликав позичальників ретельно аналізувати не лише відсоткову ставку за кредитом, але й терміни кредитування, страхові платежі, можливі комісії, умови дострокового погашення, репутацію забудовника, стан будівельних робіт, документацію, наявність інфраструктури та перспективну ліквідність житла.
Варто відзначити, що наразі українці оформлюють іпотечні кредити частіше, ніж до початку війни.
РЕКЛАМА