Українська кіноісторія “Reminiscence” вивчає загальнолюдський мотив неясного зникнення

Український кінопроєкт Reminiscence досліджує глобальну тему невизначеної втрати Ексклюзив 09.07.2026 02:47 Укрінформ

Тему втрати через війну, що актуальна для всього світу, вивчають автори української кінострічки Reminiscence («Ремінісценція»), яка здобула два призи на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах. Про це творці проєкту повідомили кореспондентові Укрінформу. «Ми представили дебютний повнометражний ігровий фільм «Ремінісценція», який досліджує тематику невизначеної втрати, зокрема невизначеної втрати у війні Росії з Україною», — зазначила режисерка та сценаристка Анастасія Тиха. За її словами, це розповідь про 25-річну Сашу, чий старший брат Ян зник безвісти під час АТО. Суспільство не було готове говорити про цю травму відкрито і гучно, тому люди, які вже тоді глибоко переживали війну, переважно були ізольованими, що ще більше поглиблювало цю травму. Тиха зауважила, що травма часто не є усвідомленою, а залишається у підсвідомості, і один із перших імпульсів — сховатися та припинити про це говорити. «Проте саме формулювання своєї проблеми — це перший крок до зцілення. Дуже важливо говорити про наші травми через кіно. І важливо говорити про це вже зараз, тому що війна триває, багато що змінюється, трансформується з неймовірною швидкістю. Проте якщо ми будемо відкладати постійно ці історії на потім, ми самі, як автори, і наші глядачі не будемо здатні пропрацювати проблеми сьогодення вже зараз. Тому фільм цей для нас дуже важливий, він нам здається релевантним у сьогоденні», — сказала сценаристка та режисерка. Продюсерка Дарина Бассель розповіла, що творці фільму намагаються дослідити разом зі своєю героїнею шлях усвідомлення травми та розуміння, як з цим жити далі. «Ми всі розуміємо, що неможливо забути про травми, яких зараз набуває наше суспільство, неможливо з ними попрощатися, але ми віримо в те, що можливо навчитися з ними жити. І в «Ремінісценції» ми хочемо показати цей шлях», — пояснила продюсерка. На її переконання, фільм релевантний не тільки для України, адже люди зникають під час будь-яких війн, конфліктів, революцій, а їхні рідні залишаються з травмою невизначеної втрати. «Як із цим бути — це питання відкрите дуже багато років, і от саме його ми досліджуємо в цьому фільмі», — зазначила Бассель.

В індустріальній секції Promises Карловарського кінофестивалю був представлений ще один український перспективний проєкт, який, хоча й залишився без відзнак, привернув увагу своєю універсальністю – «My 19-year-old Granny» («Моя 19-річна бабуся»). Це розповідь про самотню дівчину Любу, яка знаходить магічну сукню, що переносить її в радянський Львів 1975 року. У хіпі-ком’юніті вона зустрічає своїх бабусю та дідуся, які ще не закохалися одне в одного. Стрічку презентували режисерка та сценаристка Вікторія Задорська і продюсерка Олена Єршова. «Важливо говорити про нашу історію, важливо пов’язувати цю історію з сьогоднішнім днем. І… тема ця залишається актуальною, тому що це боротьба за свободу», — сказала Єршова, зауваживши, що хіпі були soft dissidents (м’які дисиденти) і теж боролися за незалежність України.

Своєю чергою Задорська сподівається, що такі історії будуть захоплювати аудиторію як у глядацьких залах, так і на фестивалях. Режисерка вважає, що саме через таку форму – цікаву, динамічну, з рок-музикою – можна донести дуже важливий меседж: покоління, яке бореться зараз за свободу, виросло на історіях своїх предків. Тож можна розповідати дуже важливі історії про сьогодення для міжнародної аудиторії через форму, яка не буде сприйматися буквально. «Тобто не через бомбардування і буквальні воєнні дії, а через історію про сім’ю, про щось дуже близьке, про бабусь, дідусів… Це буквально наша історія, історія дорослішання», — зазначила Задорська. Твори легендарного гурту «Супер Вуйки», які лунають у фільмі, були заборонені у 1981 році. Проте і сьогодні їхня музика і тексти звучать актуально, зазначають автори проєкту. Як повідомлялося, проєкт Reminiscence здобув на Карловарському кінофестивалі призи Eurimages Special Co-production Development Award (20 тисяч євро) і Connecting Cottbus. На 60-му Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах Україну представляють відомі режисери Юлія Гонтарук, Антоніо Лукіч, Марися Нікітюк, а також перспективні проєкти. Фестиваль триває з 3 до 11 липня. Фото: Ольга Танасійчук / Укрінформ Більше наших фото можна купити тут Кіно Україна Війна Кінофестиваль Режисерка

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *