Різдво в Україні — одне з найважливіших родинних і громадських свят. Раніше його відзначали 7 січня, а з переходом на новоюліанський календар дата змінилась на 25 грудня. А напередодні Різдва, 24 грудня, з давних часів збирається сім’я, щоб провести Святвечір. Вважалось, що він визначав весь майбутній рік. Які обрядодії проводили в цей час наші пращури, готуючись до Різдва, розповіла «ФАКТАМ» Ніна Главацька, етнографиня, старша наукова співробітниця наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (у Пирогові).
У Святвечір в оселі люди створювали образ багатства, щастя, миру і спокою
– Корінням наші свята ідуть в язичництво, — повідомила Ніна Главацька. — Свято Різдва має прив’язку до дня зимового сонцестояння. В грудні це продовжується три дні, а потім сонце почне підніматися над горизонтом, і світовий день прибуватиме. Здавна саме після «завмирання» сонця його «народження» відмічали як Різдво Божича (молодого сонця) Коляди, а з Дідухом (солом’яний сніп) до оселі входили і духи роду. На столі ставили 12 страв — по числу місяців. В народному святкуванні Різдва поєднані мотиви народження Христа, світотворення, вшанування пам’яті предків і забезпечення ладу в довколишньому світі.
Нині дата Різдва — 25 грудня, а напередодні наступає Святвечір (Багатий вечір, Багата кутя, Вілія). Вважалося, що як його проведеш, так і буде вестися в новому році. Тому у своєму домі люди намагалися створити образ багатства, щастя, миру і спокою. Вірили, що цього вечора зникає межа між світами, на вечерю приходять душі покійних родичів, а вночі перед Різдвом тварини розмовляють і розуміють людську мову. На вечерю господарі запрошували несприятливі природні сили — Мороза, буйні вітри, лісових хижаків, щоб так відвернути від родини нещастя.
Наступав останній день чотиритижневого Пилипівського посту, тож до столу готувалось дванадцять пісних страв, серед яких обов’язкові: борщ, риба, гриби, горох, пироги з квасолею і капустою, вареники, картопля, каша гречана, голубці з пшоном та узвар. В пісній вечері господиня представляє найголовніші плоди поля, городу і саду — ніби звітує новому рокові про досягнення в минулому, аби й далі було не гірше. Молочну і м’ясну їжу заздалегідь готували до Різдва, але в Святвечір не подавали. Зараз меню Святвечора осучаснилось, і хазяйки обирають страви на свій розсуд — бюджетні і не дуже. Не лишнє виставити і наливку, горілку або домашнє вино. Не дай, Боже, на Святвечір упитися, бо тоді весь рік будеш ходити «як в тумані».