Ефективність української моделі журналістських хабів для роботи в умовах війни визнана у світі – Томіленко Ексклюзив 20.06.2026 10:00 Укрінформ Дієвість української концепції журналістських хабів для роботи в умовах бойових дій отримала міжнародне визнання; її впровадження рекомендовано міжнародними журналістськими організаціями та ЮНЕСКО задля підтримки медійників у конфліктних зонах.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
«Після початку повномасштабного вторгнення ми розширили мережу Центрів журналістської солідарності з акцентом саме на фронтовій, прифронтовій території. І, відповідно, це вже такий міжнародний феномен, визнаний штаб-квартирою ЮНЕСКО, Міжнародною федерацією журналістів, Європейською федерацією журналістів як один із передових у сфері безпекової допомоги журналістам в умовах конфліктів і воєн», – зазначив Томіленко.
За його словами, український досвід уже використовують в інших країнах, які зіткнулися з війною. «Після подій у секторі Гази Палестинський синдикат журналістів організував три медіасолідариті-центри, які фактично повністю створені за нашими протоколами», – сказав голова НСЖУ.
Він відзначив ефективність цієї моделі, підтверджену в Україні. «До 10 тисяч запитів журналістів задовольнили різними сервісами. Хтось отримав детектор дрона, хтось отримав бронежилет, хтось проходить безпекові тренінги», – розповів Томіленко.
Крім того, Центри журналістської солідарності допомагають іноземним кореспондентам, які працюють в Україні. «Вони так само можуть звертатися і звертаються, отримують для безкоштовного прокату бронежилети, шоломи та іншу підтримку», – сказав Томіленко.
Він нагадав, що цього року українська мережа Центрів журналістської солідарності відзначена міжнародною премією Європейського фестивалю журналістики та свободи медіа у Флоренції за внесок у розвиток системи підтримки журналістів під час війни.
Голова НСЖУ також наголосив, що останнім часом характер загроз для журналістів змінився, найбільшу небезпеку становлять російські дрони. Тож одним із найзатребуваніших напрямків роботи центрів стало забезпечення медійників детекторами дронів та навчання роботи з ними.
Томіленко підкреслив, що після початку повномасштабного вторгнення українські журналісти працюють в умовах воєнних ризиків, ставши фактично воєнними репортерами, тоді як у більшості країн світу воєнна журналістика залишається вузькою спеціалізацією.
«Для більшості країн і для більшості журналістів це вузька спеціалізація. Тільки окремо підготовлені журналісти мають цю спеціалізацію – воєнний репортер. Не кожен журналіст хоч у Бельгії, хоч у Німеччині, хоч у Швеції поїде на війну», – зауважив голова НСЖУ.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська федерація журналістів (EFJ) під час щорічних зборів, що відбуваються 18–19 червня в Анкарі, одноголосно ухвалила три резолюції про підтримку української журналістики в умовах російської агресії. Також учасники конгресу долучилися до акції солідарності з українськими журналістами та медіа, які постраждали внаслідок російських атак.
НСЖУ Томіленко Журналіст Війна з Росією