Росія посилює атаки дронів на Україну та європейські країни. У відповідь на інциденти, пов'язані з порушеннями повітряного простору Польщі та Естонії, НАТО та європейські держави вживають заходів для посилення протиповітряної оборони. Однак статус дронів як зброї “сірої зони” ускладнює військову відповідь, пише RMF 24.
ВІДЕО ДНЯ
Європа стикається з проблемою швидкої розробки та розгортання передових систем боротьби з безпілотниками, таких як запланована «стіна з безпілотників», реалізація якої може зайняти кілька років і вимагатиме скоординованого фінансування та співпраці між державами. Незважаючи на декларації про співпрацю з Україною та плани розробки власних оборонних технологій, у ЄС залишаються серйозні розбіжності щодо вартості, ефективності та обсягу захисту, що перешкоджає швидким та єдиним діям.
З початку вересня 2025 року Європа постраждала від серії інцидентів за участю російських безпілотників та військових літаків. Тільки між 9 та 10 вересня близько 20 безпілотників порушили повітряний простір Польщі, три з яких були збиті, а вісім розбилися на території Польщі. Один безпілотник пролетів на відстань до 260 км углиб країни, що змусило тимчасово закрити чотири аеропорти. Подібні інциденти сталися в Естонії, де російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір на понад 10 хвилин.
За даними Центру європейського політичного аналізу (CEPA), Росія може виробляти сотні безпілотників на день. Найдешевші коштують від 2000 до 10 000 доларів, тоді як безпілотники Shahed з 60-кілограмовою боєголовкою коштують від 30 000 до 60 000 доларів. Росіяни постійно вдосконалюють свої безпілотники, оснащуючи їх, серед іншого, детекторами, які дозволяють їм виявляти ракети-перехоплювачі, що наближаються, та виконувати маневри ухилення.
РЕКЛАМА
Виживання України та безпека Європи залежать від здатності швидко впроваджувати інновації, масово виробляти та постійно адаптуватися до нових загроз. CEPA також оцінює, що, окрім безпілотників, пріоритетом є головна потреба Європи в балістичних ракетах. Тут Європа також може розраховувати на співпрацю з Україною. Ракета “Фламінго” українського виробництва працюватиме на паливі, виробленому в Данії.
На саміті в Копенгагені в жовтні європейські лідери оголосили про створення «стіни дронів» — багаторівневої системи виявлення та нейтралізації дронів. Деталі проєкту залишаються неясними: скільки часу знадобиться на його реалізацію (за оцінками, 3-4 роки), хто буде за нього відповідальним — Європейська комісія чи окремі держави — або як він фінансуватиметься.
Експерти наголошують, що для ефективної оборони потрібні не лише сучасні системи виявлення, а й економічно ефективні та гнучкі методи радіоелектронної боротьби, такі як глушіння сигналів та перехоплення безпілотників.
РЕКЛАМА
Серцем проєкту є протидронова платформа Eirshield, яка дозволить виявляти та нейтралізувати дрони на різних рівнях – від національного кордону до захисту критичної інфраструктури. Система використовуватиме як радіолокаційні, так і радіоелектронні технології (глушіння та перехоплення дронів).
Водночас Польща висловила готовність використати досвід України у боротьбі з безпілотниками. Це, мабуть, найнадійніший захист від цілей зі Сходу. На жаль, навіть така, здавалося б, очевидна ідея, як захист від безпілотників, виявила розбіжності всередині Європейського Союзу. Країни Західної та Південної Європи скептично ставляться до цього, побоюючись вартості, доцільності та того, як проект вписується в плани НАТО та оборонну політику ЄС. Вони також вимагають виділення фінансування на захист усього континенту, а не лише східного флангу. Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що вздовж 3000-кілометрового кордону не існує «ідеальної стіни», і сумнівається у повній ефективності такого рішення. За словами Андрюса Кубілюса, колишнього прем'єр-міністра Литви, вартість базової системи для Польщі та країн Балтії становить близько 1 мільярда євро, а виявлення безпілотників може бути впроваджено менш ніж за рік.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що стовідсоткових гарантій безпеки немає, але слід шукати рішення, які максимізують захист.
Видання Politico повідомляє, що ініціатива може повернутися в оновленому вигляді. Вже ведуться переговори про її заміну «Європейською мережею боротьби з дронів», щоб уникнути асоціацій зі «стіною», яка захищає доступ лише до однієї частини Європи.
РЕКЛАМА
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що НАТО не може дозволити собі збивати дрони дорогою зброєю та має повчитися в українців, як боротися з російськими БПЛА.
