За 30 років населення України скоротилося на 20%, з 52,2 мільйона у 1993 році до 42 мільйонів у 2022 році. Станом на початок 2025 року на контрольованій території проживає близько 31,5 мільйона людей, що свідчить про демографічні втрати в 10 мільйонів через війну.
В Україні населення за 30 років скоротилося на 20%. Це дуже стрімке скорочення. У коментарі журналісту УНН заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук Олександр Гладун розповів, як можна вплинути на ситуацію з народжуваністю та що чекає на країну після завершення повномасштабної війни.
Деталі
Під час форуму освітян та роботодавців: «Молодь не можна стримувати, не можна відпускати», Гладун зазначив, що максимальна чисельність населення України була у 1993 році – 52,2 мільйона. На початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації у 2022 році населення оцінювалося в 42 мільйони.
Якщо порівняти 1993 рік з 2022 роком, різниця становить 10 мільйонів. Це дуже швидке скорочення населення, тобто зменшення на 20% за 30 років. Зміна статево-вікової структури – це глобальна тенденція. Зараз вона регресивна, коли переважає населення старших вікових груп.
– сказав Гладун під час форуму.
Він зазначив, що в Україні з 1991 року смертність перевищила народжуваність.
У 2021 році ми все ще спостерігали швидке зростання смертності через COVID-19. Тоді COVID-19 посідав друге місце за кількістю причин смерті після серцево-судинних захворювань.
– сказав Гладун.
Поточна демографічна ситуація в Україні
У лютому 2025 року Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень, повідомила, що населення України на контрольованій урядом території наразі становить близько 31,5 мільйона, а це означає, що демографічні втрати внаслідок війни становлять близько 10 мільйонів осіб. Це майже чверть від загальної чисельності населення країни до початку російської агресії у 2014 році.
Також під час форуму заступник директора Інституту демографії зазначив, що Україна відстає від провідних європейських країн на 8-10 років за тривалістю життя.
Ще однією особливістю, за його словами, є величезний розрив між тривалістю життя чоловіків і жінок – 10 років.
У нас високий рівень смертності серед чоловіків, особливо працездатного віку. У провідних європейських країнах він становить 2-3 роки, а в деяких навіть менше.
– додав Гладун.
Причини демографічної кризи в Україні: війна, міграція
Гладун зазначив, що демографічна ситуація в Україні складна через війну.
Війна має дуже сильний вплив, адже під час війни народжуваність зазвичай знижується, смертність зростає, як за рахунок тих, хто гине на фронті, так і цивільного населення через обстріли. Плюс загострюються хронічні захворювання, що також збільшує рівень смертності.
– пояснив Гладун.
Він наголосив, що Україна зараз характеризується дуже великою міграцією. Гладун також нагадав, що, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, за кордон виїхало близько 6,9 мільйона українців.
Ми бачимо, що приблизно дві третини – це жінки, які зараз перебувають у країнах ЄС. Багато людей працездатного віку та школярів. Якщо розглядати групу 60 років і старше, умовно беручи пенсійну групу, то це близько 60%. Це говорить про те, що пенсіонери залишилися в Україні, а молодь та працездатне населення виїхали. Це величезна проблема для України.
– наголосив Гладун під час форуму освітян та роботодавців: «Молодь не можна стримувати, не можна її відпускати».
Демографічна політика в Україні: які кроки потрібні державі?
За даними Державної служби статистики, у січні-червні 2025 року в Україні зареєстровано 249 тисяч смертей та лише 86,8 тисячі народжень. Це означає, що смертність перевищила народжуваність у 2,9 раза.
Гладун у коментарі журналісту УНН заявив, що для впливу на ситуацію з народжуваністю в Україні необхідно змінити підхід, фінансування та підтримку сімей з дітьми.
Зараз виплату підвищили до 50 тис. гривень, а при народженні дитини вона становила 41 тис. гривень. Ця сума була затверджена у 2014 році. За курсом євро вона впала приблизно втричі, а якщо за індексом інфляції, то приблизно в 4-4,5 рази.
– сказав Гладун журналісту УНН.
Експерт зазначив, що фінансові виплати при народженні дитини суттєво не підвищують народжуваність.
За Ющенка (3-го президента України – ред.) була запроваджена система, яка залежить від черговості народження. Коли при народженні другої дитини виплачувалася вдвічі більша виплата, а при народженні третьої – втричі, це правильно, бо коли народжується друга дитина, то це не на другу дитину, а на двох дітей, які живуть у сім'ї. Третя дитина – це гроші на трьох дітей. Потім вони все вирівняли, і з 2014 року почалася невдача. У 2014 році народжуваність знову почала знижуватися.
– сказав Гладун.
Другим фактором, за словами експерта, який впливає на народжуваність, є житло.
У нас зараз є програми з низькими відсотковими ставками. Народні депутати пропонували виплату, щоб можна було одразу купити додаткову кімнату, і безвідсотковий кредит, який би був на 30-40 років. Тоді це дає можливість утримувати сім'ю. Такі масштабні заходи працюють. А “пакунок малюка”, “пакунок школяра” – це соціальна політика, підтримка сім'ї, це не сприяє підвищенню народжуваності. Такі суми не можуть стимулювати чи створювати атмосферу. Загалом, народження дитини – це радше індивідуальне рішення, а створення умов для подальшого функціонування та життя сім'ї – це проблема держави.
– сказав Гладун.
Крім того, Гладун зазначила, що важливим аспектом є створення умов для поєднання роботи та виховання дитини.
Що це означає? Гнучкий графік роботи для дошкільних закладів, гнучкий графік роботи на роботі. Дошкільний заклад – це місцеве самоврядування, а робота – це бізнес, і держава повинна впливати на бізнес. У нас є система, де якщо беруть на роботу людину з інвалідністю, то зменшують податки. Потрібно запровадити механізми, щоб бізнес не боявся брати на роботу вагітних жінок (жінок – ред.) з дітьми. Потім може бути варіант, коли при народженні дитини бізнес платить менше податків. Зараз планується, і це також правильно, що якщо жінка йде у декретну відпустку, їй платитимуть середню зарплату, або хоча б, хоча б сплачуватимуться внески до системи соціального страхування, тоді це буде враховуватися в її страховий стаж.
– розповів Гладун УНН.
Експерт зазначив, що має бути комплекс заходів, одне лише не спрацює.
Гладун зазначив, що дослідження, проведені до повномасштабного вторгнення в Російську Федерацію, показали, що в принципі молоді сім'ї схильні мати двох дітей, але насправді в Україні наразі діє модель однодітної сім'ї, оскільки через різні обставини люди не можуть реалізувати свій репродуктивний потенціал.
Демографічний прогноз: що чекає на Україну після війни
Гладун вважає, що після закінчення війни в Україні населення продовжить скорочуватися в цілому, але значно повільнішими темпами.
Це пов'язано з народжуваністю та статево-віковою структурою, яку ми маємо. (Це старіння населення та значна перевага жінок за чисельністю – ред.)
– сказав експерт.
Гладун зазначила, що Україна навряд чи зможе одразу досягти показника 220 дітей на 200 жінок, але цілком можливо досягти середнього західноєвропейського рівня.
Ми цінуємо сім'ю більше, ніж у Західній Європі, ми більше зосереджені на дітях. Це позитивний фактор, який може сприяти. Що стосується іншого фактора – смертності, то тут у нас дуже великі резерви. Якщо тривалість нашого життя зросте і досягне рівня західноєвропейських країн, то темпи скорочення населення також будуть нижчими.
– висловив свою думку Гладун.
Крім того, експерт прокоментував міграційні процеси.
Що стосується міграції, то йде боротьба за людей. Якщо раніше говорили, що відбувається «витік мізків», то зараз це фактично просто люди працездатного віку. Нам потрібно зрозуміти, чому наші люди виїжджають, і змінити ситуацію. Або змінити ставлення людей, або ситуацію в країні.
– сказав Гладун.
Він заявив, що спроби компенсувати скорочення населення за рахунок міграції призведуть до певного погіршення ситуації в країні.
Все залежить від того, звідки і скільки людей до нас приїжджатиме. Це призведе до зміни етнічного, соціального та релігійного складу населення. Це спричинить певне загострення всередині країни, яке ми зараз спостерігаємо в країнах Західної Європи.
– сказав Гладун.
Йдеться про протести проти мігрантів, зокрема у Великій Британії та Нідерландах.
Це результат неправильної політики урядів цих країн протягом десятиліть. Нам не потрібно повторювати цей досвід, нам потрібно зрозуміти, що нас ніколи не буде 52 мільйони. У нас вже інша демографічна реальність, і нам потрібно адаптуватися до цієї реальності.
– каже Гладун.
Експерт наголошує, що економічне зростання можна забезпечити не лише збільшенням населення, а й підвищенням продуктивності праці, зміною структури економіки таким чином, щоб вона генерувала більше прибутку для країни.
Якщо ми зараз завеземо багато мігрантів. Уявіть, що війна закінчиться, у нас демобілізовано близько мільйона людей, вони приїдуть, а робочі місця будуть зайняті. Що вони робитимуть? Вони поїдуть за кордон, і це буде чергова хвиля міграції. Цифри, які публікуються, що нам потрібно 4-5 мільйонів додаткових працівників, я не бачу жодного виправдання для того, яка структура економіки, для яких територій все це розраховано.
– зазначив він.
Гладун вважає, що необхідно укладати офіційні контракти з іноземцями на певний термін і на певне виконання роботи.
А в нашій країні, здається, за останні 2 роки Міністерство економіки повністю зняло обмеження на залучення іноземців на ринок праці.
– додав він.
Що впливає на рішення українців виїхати за кордон?
Гладун заявив під час форуму, що на рішення людей поїхати за кордон на роботу чи навчання впливає війна.
Плюс загальна ситуація в країні, відчуття того, чи можеш ти тут себе реалізувати, чи ні. Зокрема, я вважаю неправильною політику Міністерства освіти і науки, яке постійно збільшує вартість освіти, тоді як багато вищих навчальних закладів пропонують українцям безкоштовну освіту.
– сказав він.
Крім того, Гладун зазначив, що на рішення українців повернутися впливають тривалість війни, різні соціально-економічні умови в Україні та умови, які існуватимуть у країнах, де знаходяться українці.
Більшість країн проводять політику адаптації громадян України, тому важко сказати, який відсоток повернеться. На думку наших експертів, якщо повернеться 50%, це буде добре. Але 50% – це приблизно 3 мільйони людей, це багато.
– сказав він.
