Запровадження необдуманого рішення про запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак, а також подальше блокування експорту через відсутність нормативних документів та неможливість скористатися пільгами для виробників, загрожує не лише доходам фермерських господарств, а й процесу інтеграції України до ЄС та довірі інвесторів. Особливо враховуючи, що уряд поки що не розглядає ситуацію як серйозну проблему. Про це повідомляє європейське видання EU Today.
ВІДЕО ДНЯ
«З початку вересня трейдери та виробники фактично втратили можливість відвантажувати свої товари за кордон, розриваючи багатомільйонні контракти та готуючись платити великі штрафи за простої суден у портах. Причина — погано продумана політика: уряд і парламент нещодавно запровадили 10% мито на експорт сої та ріпаку, щоб «стимулювати внутрішню переробку», але не передбачили пільг для дрібних фермерів, які мали б мати змогу самостійно продавати свій урожай, не сплачуючи мито», — йдеться в матеріалі.
Однак, можливо, ще більшою, вважають автори, є проблема порушень норм Угоди про асоціацію з ЄС та принципів Світової організації торгівлі. Угода прямо забороняє Україні запроваджувати нові постійні експортні мита. Парламент офіційно назвав мито «тимчасовим», але встановив його на десять років, що на практиці є постійним обмеженням. Односторонні експортні мита також суперечать основним принципам СОТ, зокрема передбачуваності та прозорості торговельної політики, йдеться у статті. Різкі зміни правил посеред року посилають один із найгірших сигналів іноземним інвесторам — не лише в сільське господарство, а й в інші привабливі для інвестицій сектори — від реконструкції до технологій, додає видання.
Сільськогосподарські асоціації також попереджають, що якщо Київ не скасує тарифи, Європейський Союз може відповісти, запровадивши імпортні тарифи на українські товари. Наприклад, повідомляється, що Європа розглядає можливість запровадження 5,6% мита на імпорт української нафти.
РЕКЛАМА
Журналісти наголошують, що події розгортаються на тлі переговорів щодо нової торговельної угоди з ЄС, яка має замінити Автономні торговельні заходи (ATM), що діяли до червня 2025 року з початку російського вторгнення. В обмін на ширший доступ до ринку очікується, що Україна поступово запроваджуватиме виробничі стандарти ЄС щодо добробуту тварин, пестицидів, ГМО, ветеринарних правил та захисту навколишнього середовища, з повною гармонізацією, яка має бути досягнута до 2028 року.
Економісти підрахували, що скасування режиму банкоматів вже коштуватиме сільськогосподарському сектору близько 1,5 мільярда доларів, що вже є значним тиском. «Однак уряд у Києві зараз посилив тиск, запровадивши додаткові експортні мита на ключову сировину посеред нестабільної ситуації», – зазначають автори.
Вони також додають, що уряд не виконав свою домашню роботу: він не розробив механізм розмежування сировини, яку експортують трейдери (яка має підлягати оподаткуванню митними зборами), та сировини, яку експортують виробники (дрібні або середні фермери, які звільнені від сплати податків). В результаті митники вирішили, що платити повинні всі. Початок експортного сезону фактично зірвано. Щонайменше 400 000 тонн ріпаку, законтрактованого на вересень, та ще 300 000 тонн на жовтень, заблоковано до вирішення питання. Загалом на експорт чекає понад 3 мільйони тонн зібраного врожаю.
РЕКЛАМА
Видання також наводить коментарі інсайдерів щодо зустрічі з урядовцями: чиновники відповідних відомств обмежилися ритуальними фразами на кшталт «на жаль, ми не можемо» та «на жаль, ми не готові взяти на себе відповідальність». «Фактично, відповідальні органи відкрито визнали свою нездатність вирішити торговельний колапс, який вони самі й спричинили», – йдеться в матеріалі.
«Такий підхід чітко сигналізував усім зацікавленим сторонам, включаючи європейські, що українська влада не готова вирішувати проблеми, з якими стикаються фермери, і продовжуватиме створювати перешкоди для інвесторів, які вже працюють у країні або розглядають можливість входу. Більше того, він показав, що порушення Угоди про асоціацію з ЄС та правил СОТ — а разом з ними й статус порушника міжнародних зобов’язань із пошкодженою діловою репутацією через розірвані контракти — не викликають суттєвих занепокоєнь у уряду. Якщо чиновникам не вдасться забезпечити розумні умови взаємної торгівлі під час переговорів щодо нової торговельної угоди з ЄС, суперечка щодо соєвих бобів та ріпаку цілком може розглядатися як один із тригерів, що призводять до такого провалу», — підсумовує автор.
Раніше повідомлялося, що заборона на експорт ріпаку та сої зашкодить виробникам та економіці.
Фото Pixabay
РЕКЛАМА
Джерело
