Міністерство оборони України детально описало процес створення та затвердження нарукавних знаків розрізнення для Збройних Сил України, який включає дотримання геральдичних традицій та законодавчих норм. Кожен шеврон затверджується комісією та затверджується Міністром оборони або Головнокомандувачем Збройних Сил України.
У Міністерстві оборони України пояснили, як створюються шеврони та нарукавні нашивки для різних видів збройних сил, бригад та окремих підрозділів. Цей процес забезпечує єдність символіки, дотримання геральдичних традицій та законодавчих норм. Про це повідомляється на сайті Міністерства оборони, передає УНН .
Деталі
За даними оборонного відомства, шеврони та процес їх створення і зовнішній вигляд не лише підкреслюють унікальність кожного підрозділу, а й сприяють формуванню морально-психологічного духу військовослужбовців та розвитку військової культури у Збройних Силах України.
Під час створення шеврона або нарукавного знака розрізнення підрозділу обов'язковим є дотримання чіткого алгоритму. Він забезпечує, що кожен знак розрізнення: відображає історію та бойовий шлях підрозділу, дотримується єдиного художнього стилю та кольорової гами відповідного виду або роду військ, створюється на основі правил геральдики з урахуванням української спадщини та затверджується комісією, що складається з істориків, художників та технологів.
Кожна окрема військова частина, орган військового управління, вищий військовий навчальний заклад, установа та організація має право на власний нарукавний знак розрізнення. Для розробки нарукавного знака командир (начальник, директор) надсилає запит на розробку до Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України.
– йдеться на сайті Міністерства оборони.
Попередній огляд триває до 10 днів. Перевіряється дотримання вимог геральдики, відсутність дублювання та плагіату, а також дотримання єдиного стилю.
Після цього етапу спеціалісти створюють ескіз, узгоджують його з підрозділом та подають на експертизу. Остаточне затвердження здійснює Міністр оборони або Головнокомандувач Збройних Сил України. Тільки після всіх цих кроків шеврон або нарукавний знак стає офіційною емблемою підрозділу та є обов'язковим для всіх військовослужбовців військової частини або підрозділу.
Нарукавний знак розрізнення – це не лише елемент форми. Це частина бойової ідентичності підрозділу у військовій спільноті світу, символ безперервності традицій та прояв військової культури. Його створення є складовою морально-психологічного забезпечення та інформаційної оборони держави.
– сказав начальник Центру управління матеріальним забезпеченням підполковник Максим Кайола.
За його словами, процедура регламентована «Методичними рекомендаціями щодо розроблення та впровадження військової символіки у Збройних Силах України», затвердженими Міністром оборони 14 січня 2020 року, а використання неофіційних зразків заборонено Наказом Міністерства оборони № 606 від 20 листопада 2017 року.
