Психолог Олексій Удовенко наголосив на різниці між панічними атаками та гострими стресовими реакціями. Панічна атака являє собою «відповідь на внутрішні відчуття» — страх перед своїм фізіологічним станом, — тоді як гостра стресова реакція виникає внаслідок зовнішніх факторів.
Гостра стресова реакція виникає через зовнішні тригери та триває, поки залишається тригер, тоді як панічна атака передбачає страх перед власним фізіологічним станом. Панічні атаки часто виникають через глибинні психологічні фактори та можуть повторюватися без негайних тригерів, тоді як стресові реакції вщухають, як тільки причина зникає. Психолог Олексій Удовенко поділився цими думками під час подкасту з Юлією Зорій, повідомляє УНН.
Деталі
Гострі стресові реакції активуються виключно за наявності стресових факторів, зазначає Удовенко. Вони відображають інстинктивну реакцію організму на різні життєві обставини, наприклад, відчуття голоду спонукає людину шукати їжу.
Реакція організму на такі ситуації визначає результати. Під час стресу, як і під час вибуху, відбувається фізіологічна мобілізація: викид адреналіну, активується гіпофізарно-надниркова вісь, а процеси в мозку готують організм до дії. Гострі реакції виникають, коли люди відчувають себе нездатними впоратися зі сценарієм, що призводить до шоку, паніки, оніміння або істерії — основних стресових реакцій.
І навпаки, панічні атаки являють собою внутрішній страх перед власними реакціями, а не прямі зовнішні причини.
Входження в це коло передбачає подразнення нашого тіла вірою в те, що ми повинні негайно позбутися цього стану. Це панічна атака — страх перед фатальними наслідками від тілесних відчуттів. Це реакція на саму реакцію.
– уточнив психолог.
Ті, хто переживає панічні атаки, часто сприймають епізоди як тривалі, хоча тривалість їх різна. Як правило, стресові реакції узгоджуються з наявністю їхніх тригерів.
Гострі стресові реакції зазвичай зменшуються невдовзі після закінчення події, що їх провокувала, наприклад, шок може тривати приблизно 20 хвилин після інциденту. Супутні захворювання, такі як супутні психологічні розлади, можуть подовжити ці реакції, додає Удовенко.
Коморбідність стосується супутнього виникнення кількох психологічних станів. Якщо у людини вже є тривожний розлад, її стресова реакція може тривати кілька годин. Однак панічні атаки часто не мають безпосередніх тригерів і мають психологічне коріння.
– заявив Удовенко.
Панічні атаки переважно виникають внаслідок самостійно сформованих моделей мислення, а не зовнішніх впливів, пояснює Удовенко. Вони можуть переплітатися з «тривожним очікуванням» – станом, подібним до стресових реакцій, що характеризується внутрішньою напругою, передчуттям небезпеки та психологічним неспокоєм.
Катастрофічні ментальні сценарії запускають цей цикл: уявлення про найгірше підвищує кров'яний тиск, знову провокуючи реакцію. Однак, при нападах тривоги відсутній страх смерті, який спостерігається під час панічних епізодів.
– уточнив психолог.
Панічні атаки зосереджені на внутрішніх відчуттях, тоді як стресові реакції включають перебільшене сприйняття зовнішніх загроз.
Стресові реакції не є за своєю суттю негативними — будь-хто може відчувати підвищене збудження. Однак панічні атаки розвиваються через тривалу тривогу, відчуття безпорадності та невирішені емоційні проблеми. Вони відображають накопичене психологічне напруження.
– підсумував Удовенко.
Психологічно вкорінені панічні атаки зазвичай тривають кілька хвилин, хоча у важких випадках вони можуть тривати до 10 хвилин.
Панічний розлад діагностується, коли напади повторюються щодня протягом місяців. Однак окремі епізоди можуть вражати будь-кого.
– наголосив Удовенко.
