Створення Defence City стає важливим досягненням для оборонно-промислового комплексу України, проте аналітик Ігор Жданов наголошує на необхідності спеціалізованих інструментів допомоги для компаній, які виробляють стратегічно необхідні компоненти, але не відповідають офіційним вимогам. Він пропонує переоцінити статус авіаційних виробників та враховувати сучасні військові умови.
Запровадження Defence City в Україні покликане стати новим етапом для модернізації оборонного сектору. Однак деякі виробники, які забезпечують безпеку держави, можуть опинитися поза межами програми, тому для них необхідні спеціальні форми державної підтримки. Цю позицію висловив керівник ініціативи “Інформаційна оборона” Фонду “Відкрита політика” Ігор Жданов у ексклюзивній бесіді з УНН.
Варто схвально оцінити прийняття законів про заснування Defence City, оскільки це прогресивний крок для ОПК та виробників озброєнь. До складу резидентів також включені компанії, пов’язані з авіаційною галуззю, які постачають компоненти для літальних апаратів. Їм визначено частку оборонних надходжень у розмірі 50%. Всі ці кроки є обґрунтованими
– відзначив Ігор Жданов.
Разом з тим експерт зауважив, що існують підприємства, які можуть не відповідати показникам 50% чи 70% доходів від оборонки, але виробляють ключові елементи для українського ВПК.
Навіть невелика комплектуюча може бути життєво важливою для літаків, дронів, ракет тощо. Важливо, щоб бюрократичні вимоги не обмежили можливості таких виробників, а Міноборони, відповідальне за реєстр резидентів Defence City, уникло поділу на «своїх» та «інших», особливо на підставі політичних критеріїв. Це питання є вирішальним
– наголосив Жданов.
Крім того, він підкреслив, що багато компаній, які працюють на стику авіації, виробництва БПЛА та інноваційних технологій, фактично залишаються цивільними без держпідтримки, незважаючи на їхній внесок у оборону.
Чи є це справедливим? На мою думку – ні. Необхідно розробити механізми, що дадуть змогу визнавати таких виробників стратегічно важливими для оборонного сектору, забезпечивши їм відповідні переваги
– заявив експерт.
Щодо пільг для авіаційних підприємств, які до 2025 року користувались пільгами згідно із Законом “Про розвиток літакобудування”, Жданов зауважив, що цю ситуацію потрібно переглянути. На його думку, важливим є не лише співвідношення сплачених податків та отриманих переваг, а й адаптація до поточних реалій війни.
Звичайно, необхідно аналізувати, наскільки пільги відшкодовуються через бюджетні надходження. Але першочерговим залишається захист країни. Адже у разі поразки у цій війні всі розрахунки втратять сенс – не буде ні бюджету, ні суверенітету
– резюмував Ігор Жданов.
Нагадаємо
Голова Профспілки авіабудування України Ярема Жугаєвич у розмові з УНН заявив, що авіаційна галузь має стратегічне значення для оборони, оскільки українські виробники здатні забезпечувати армію сучасною та сертифікованою технікою.
Цю позицію підтримав командувач армійської авіації ЗСУ полковник Павло Бардаков. Він зазначив, що Україна поки що використовує радянську техніку, але її експлуатація потребує технічного супроводу, оновлення та підтримки боєздатності.
Очільник Аерокосмічної асоціації України Віктор вказав на необхідність: продовжити податкові пільги до 2035 року, збільшити держзамовлення, підсилити фінансування НДДКР та інтегрувати українське авіабудування у європейські програми розробки сучасної авіатехніки.
