Український авіапром, незважаючи на припинення податкових пільг з 2025 року, залишається дієвим. Сектор вимагає пошуку нових механізмів стимулювання для підтримки конкурентоспроможності та подальшого зростання.
Сьогодні українське авіабудування функціонує в надзвичайно складних обставинах – закриті повітряні кордони, руйнування ключової інфраструктури, а також залученість кваліфікованих спеціалістів до участі в бойових діях. Однак галузь продовжує діяти завдяки майстерності працівників та державним преференціям у формі митних і податкових пільг, які діяли до 2025 року. Саме це забезпечувало збереження виробничих потужностей, вкладень в оновлення технологій і конкуренцію на ринку. З початку поточного року така підтримка припинилась. УНН аналізує наслідки цього рішення.
Як функціонували податкові стимули для авіаційного сектору
До 2025 року вітчизняні авіакомпанії мали податкові послаблення: звільнялись від сплати прибуткового податку (за умови інвестування в модернізацію та наукові дослідження), земельного податку, імпортних мит на компоненти, а також ПДВ – як на ввезену продукцію для галузі, так і на результати наукових розробок. Окремо діяла нульова ставка ПДВ на товари та послуги, фінансовані за державні кошти.
Ця система працювала як інструмент держінвестицій, спрямований на інноваційний розвиток, наукові дослідження, оновлення виробничих ліній, впровадження сучасних технологій, а також підтримку фахівців і підготовку нових кадрів. На практиці це дозволяло компаніям зекономити кошти замість отримання бюджетних субсидій і направляти їх на розвиток, що згодом відображалось у збільшенні податкових надходжень.
Як заявив президент Аерокосмічної асоціації України Віктор Попов, протягом 2017–2023 років ключові підприємства інвестували в модернізацію понад 13,9 млрд грн – на 50% більше, ніж сума отриманих пільг (9,3 млрд грн). За цей період внески до бюджету від галузі склали 22,9 млрд грн.
Це підтверджує ефективність механізму: фінансові показники та реалізація проектів, таких як створення нових модифікацій двигунів, розробка транспортного літака Ан-178 з високою локалізацією, впровадження безпілотників нової генерації та використання 3D-друку для виготовлення складних деталей.
Сучасний стан авіації: балансування між стабільністю та загрозами
Незважаючи на скасування пільг у 2025 році, авіакомпанії продовжують роботу через адаптаційні можливості, професіоналізм команда і внутрішні резерви. Вони функціонують у воєнних умовах, виконуючи поставлені завдання.
Голова профспілки авіабудування Ярема Жугаєвич наголошує: авіаційний сектор має вирішальне значення для оборони держави, оскільки здатний забезпечувати армію сертифікованою та надійною технікою.
Народний депутат Федір Веніславський підкреслює унікальність галузі: Україна належить до 10 країн світу, що мають повний цикл виробництва літаків, а розробки місцевих підприємств перевершують іноземні аналоги за технічними параметрами.
Також ключовим фактором є експансія на міжнародних ринках, що покращує бюджетні надходження. Старший аналітик Ірина Коссе вказує: світовий ринок відкриває нові можливості. Приклад – Україна замінила російських виконавців у 43% гуманітарних місій ООН, що свідчить про конкурентоспроможність.
Однак відсутність держпідтримки створює ризики. Підприємства функціонують на межі можливостей, відкладають інвестиції і втрачають ресурси. Тривалість такої ситуації без нових механізмів підтримки – невизначена, що загрожує втратою технологічних позицій і кадрів.
Необхідність швидких рішень
Участь галузі в ініціативі Defence City була частково врахована: поріг оборонних доходів зменшено до 50%. Це підкреслює стратегічну роль авіапрому. Однак для реального прориву необхідні індивідуальні механізми, які раніше забезпечували ефективність.
Віктор Попов зазначає, що для розвитку галузі потрібні: продовження податкових пільг до 2035 року, збільшення держзамовлень, фінансування наукових розробок і інтеграція в глобальні авіабудівні програми.
Федір Веніславський додає: подальші рішення мають враховувати інтереси держави, громад і підприємств для зміцнення позицій на міжнародній арені.
Український авіапром – це не лише про виробничі потужності та технології, а про здатність країни долати виклики навіть за умов обмежень. Доведено, що галузь здатна функціонувати і розвиватися в кризових умовах. Втрата пільг 2025 року підкреслює необхідність нових інструментів для збереження досягнених позицій та унікальних можливостей.
