Автор фото, AFP/Getty Images
Підпис до фото, Пожежа на нафтовому сховищі поблизу Сочі після атаки українського безпілотника, серпень 2025 року
Померлий сенатор Джон Маккейн одного разу окреслив Росію як “нафтопереробника з ядерним арсеналом”. Нині внаслідок дій України ця “паливна держава” зменшує обсяги постачань, йдеться у матеріалі Wall Street Journal.
Дрони підривають паливне серце Росії
За даними видання, українські безпілотні апарати дедалі активніше та цілеспрямованіше вражають ключові обʼєкти російської нафтогазової індустрії.
Експерти вказують, що близько 13% потужностей російських підприємств з переробки сировини тимчасово зупинено. За оцінками Reuters, рівень втрат сягає 17%.
Одночасно західні санкції, запроваджені після початку вторгнення 2022 року, перешкоджають відновленню та технічному обслуговуванню уражених обʼєктів, пише WSJ.
Порушення функціонування залізниць та авіавузлів змушує мешканців Росії частіше використовувати автотранспорт, особливо під час літніх відпусток та жнив. Це спричинило стрімке зростання попиту на пального на тлі зменшення його виробництва.
Як наслідок, в окремих регіонах, зокрема в анексованому Криму та Сибіру, запроваджено лімітування продажу палива на АЗС.
Там, де бензин ще доступний, вартість різко зросла – з початку року оптові ціни на А-95 зросли на 45%, незважаючи на світове падіння цін на сировину, йдеться у публікації.
“Удар по економіці – це теж війна”
“Боєві дії відбуваються не лише на передовій. Кожен системний вплив має ширші наслідки, ніж може здатися”, – зауважує ексглава МЗС України Павло Клімкін.
Хоча руйнування паливної інфраструктури безпосередньо не впливає на фронтову ситуацію, воно дестабілізує економіку Росії, яка й так зіштовхується з труднощами. Таким чином, навіть локальні атаки здатні посилити внутрішні напруження.
Як повідомляють ЗМІ, лише за серпень безпілотники вразили більше десятка переробних підприємств, включаючи обʼєкти у глибокому тилу.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Автомобілі вишикувалися в чергу за пальним на заправці у Владивостоці
Серед уражених обʼєктів – стратегічний порт Усть-Луга на Балтиці та магістральний нафтогін “Дружба”, що забезпечував поставки до Білорусі, Угорщини та Словаччини.
Сила удару – у повторенні
Експерт Сергій Вакуленко, колишній керівник “Газпром нафти”, відзначає значний прогрес України цього року.
“Раніше безпілотні системи мали обмежені можливості, але тепер атаки стали системними. Технічне відновлення не встигає за новими руйнуваннями. При збереженні такого темпу Росія втратить здатність відновлювати обʼєкти, що змінить баланс сил”, – зазначає він.
Військовий тиск і політичні важелі
Атаки безпілотників трансформуються в інструмент політичної боротьби, зазначає видання.
Адміністрація США обмежила застосування ракет ATACMS для ударів по території Росії. Проте українські дрони та ракетні системи власного виробництва дозволяють уникнути цих обмежень.
“Ми не лише спираємося на партнерів, а й інвестуємо у власний технологічний розвиток”, – підкреслює аналітик Микола Бєлєсков.
“Величезні території Росії роблять її вразливою для атак, оскільки сучасні системи ППО не здатні закрити всю країну. Цей фактор із переваги перетворюється на недолік”.
Нагадується, що прибутки від експорту енергоносіїв є основним джерелом фінансування армії та соціальних програм Росії, що підтримують стабільність режиму.
Вашингтон запровадив додаткове мито у 25% на російську нафту для Індії, яка імпортує близько 38% російської сировини.
Автор фото, Astra
Підпис до фото, Антидронові сітки на нафтопереробному заводі в Підмосков'ї
Україна не лише модернізує безпілотники, а й розробляє власні крилаті ракети, йдеться у матеріалі.
Одна з нових розробок – ракета “Фламінго” із потужнішим бойовим модулем. Фахівці, зокрема Фабіан Гофман, вбачають у цьому потенціал для зміни ходу війни.
“Якщо Україна зуміє не тимчасово виводити з ладу, а остаточно знищувати критичні обʼєкти, це принципово вплине на позиції Росії”, – заявив експерт.
Бензин і стабільність: тонкий звʼязок
“Ріст цін на паливо – критичний фактор для суспільної думки в Росії. Стрибок цін може підірвати підтримку Путіна”, – зазначив аналітик Клейтон Сігл.
За його словами, у поточному місяці атакам піддалися щонайменше шість великих НПЗ, деякі – декілька разів. Відновлення окремих обʼєктів займе від 4 до 6 тижнів.
Офіційна Москва стверджує про достатній обсяг палива на внутрішньому ринку. Для стримування цін уряд заборонив експорт та доручив компаніям розробити заходи стабілізації.
Фахівці вважають, що енергетична криза наразі не змінить військову стратегію Кремля, але поступово послаблює його ресурсну базу.
“Сучасні конфлікти базуються на економічній міці. Україна, як біблійний Давид, знаходить слабкі точки свого супротивника”, – підсумовує ексміністр оборони Олексій Резніков.
