За новоюліанським календарем 15 серпня наступає одне з великих християнських свят — Успіння Пресвятої Богородиці. Воно пов’язане з вознесінням Богородиці (переходом її у вічність) і возз'єднанням Діви Марії з Сином. В цей день добігає кінця двотижневий Успенський піст (почався від Маковія) і православні та греко-католики святкують Першу Пречисту.
До наступного осіннього посту намагалися укріпити імунітет, подбати про здоров’я
— Після вознесіння Ісуса на Голгофі перед Дівою Марією під час молитви з'явився архангел Гавриїл і передбачив її переселення на небеса, — розповідає Олена Громова, етнографиня, завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України у Пирогові. — Збулося пророцтво: апостоли і праведники попрощалися з Матір’ю Божою, яка приєдналася до свого Сина. Таке вознесіння церква трактує як випробування для всіх, хто завершує свій земний шлях, тому подія Успіння Пресвятої Богородиці — не смерть, а закінчення земного етапу життя і продовження у вічності.
ВІДЕО ДНЯ
Ікона Успіння Пресвятої Богородиці
Цього дня треба обов’язково відвідати церкву, помолитися за рідних (особливо за дітей), освятити хлібне колосся, хлібину з першого борошна, насіння (його готували до осінньої сівби озимини). У храми несли свічки-«трійці» (виливалися на Другий Спас), запалювали їх за здоров’я і добробут родини. Пречисту особливо шанували ремісники, бо вважали: після відвідування храму на свято їх вироби стануть ще популярнішими, а робочий процес покращиться.
РЕКЛАМА
Люди духовно і тілесно очищувались в період короткого Успенського посту, а на Пречисту можна вже розговітися після церковної служби. Сімейний стіл на Успіння Богоматері мав бути щедрим. Готували і вживали різноманітні продукти, подавати на стіл як скоромне, так і страви з яблуками, сливами, грушами, наставляли багато фруктів. Прийнято з цього часу засолювати та маринувати на зиму овочі, варити варення, заготовляти гриби, робити заготівлі на довгу зиму. До наступного осіннього посту треба було укріпити імунітет, подбати про здоров’я.
До свята збирали садові плоди, починали копати картоплю. Дівчата збиралися і зазвичай співали богородичних пісень, як то: «Пречиста по груші ходила, Пречиста мішок загубила, а Спас ішов і мішок знайшов. Спасику, батьку, віддай мій мішок — не буду ходити в твій садок».
В західних регіонах на Першу Пречисту випікали як символ богородичного свята різноколірне намисто з печива (у формі хрестиків, листочків, квіточок, кульок), а у випічку додавали сік буряка, моркви, відвар ромашки, м’яти тощо. Таке «намисто для Богородиці» називали ще «коралі», особливо їм раділи діти. Вироби широко представляли на ярмарках.
РЕКЛАМА
В західних регіонах України пекли на Успіння різнокольорове печиво в формі квіток, хрестиків, листочків, з яких створювали намисто для Богородиці
З Першої Пречистої зазвичай завершувалася гаряча пора — жнива, господарі звозили останні дожинкові снопи в клуні, комори, і зерно ховали на зберігання. Хлібороби намагались впоратися поки погода дозволяє — до Другої Пречистої (8 вересня). Недарма в народі казали: «Перша пречиста жито засіває, Друга дощем поливає, а Третя снігом покриває» (Третя Пречиста, або Введення в храм Пресвятої Богородиці 21 листопада).
Невдовзі землеробам знов повертатися до польових робіт — сіяти озимину. В деяких регіонах проводили обряд з підготовки насіння. Брали обжинковий сніп (або «дідову бороду» — зернові на нескошеному від Спаса клаптику) і хтось з літніх селян обмолочував його, щоб додати до основного засіву, приказуючи: «Руками діда сіють в мішок, щоб його руками сіяти в полі», «Роди, Боже, жито-пшеницю і благослови». Коли наставала пора, в поле хлібороби брали варені яйця, овочі, хліб, коржики, сир, шматочок Великодньої паски та писанку. Яйце закопували, а сухий кусочок паски перетирали і додавали в зерно. Перед сівбою господар клав на рушник їжу з хлібиною, поруч розставляв мішки зі збіжжям. Спочатку ниву окроплювали свяченою водою, потім сівач починав роботу, примовляючи: «Боже, благослови ниву, сійся-родися на щастя, на здоров’я, щоб на новий рік хлібець був краще, ніж цей рік». Землю заволочували і трохи залишали зерна в торбині — «для розплоду».
Між Першою і Другою Пречистою засилали сватів
— Відомий ще обряд — «ходіння по калину», — продовжує Олена Громова. — Зірвані на Першу Пречисту кетяги калини підвішували під стріхою хати та висушували або залишали на гілках, щоб замерзла. З калини готували варення, джеми, нею лікувались при застуді, несла вона і символічне обрядове навантаження, коли її вплітали у весільний вінок, прикрашали нею коровай або клали гілочку в труну небіжчика.
РЕКЛАМА
В селі не було подвір’я, де не росла б калина. Але в день свята дівчата після церкви йшли саме по дику калину. Після забав, пісень та полуднування збирали ягоду і спочатку загадували бажання, кидаючи пару ягід до рота. Хлопці намагались на зворотному шляху відібрати лісові дари, а дівчата їх відстоювали. Тож додому молодь поверталась з розмальованими ягодою обличчями.
А біля хат матері приймали червоні китиці, примовляючи: «Ой, доню, будь такою червоною, здоровою, незайманою та чистою до самого вінця, як ця калина». А до калиноньки зверталися: «Ой, калинонька, будь гожою на коровай, на гільце, на квітки весільні та хрестильні — на здоров’я людям і добро нашому роду». Гілки з ягодами підвішували під образами та під стріху на вулиці. То був знак для сватів, бо після Успіння розпочинався весільний період. Між Першою і Другою Пречистою засилали сватів (а весілля призначали після Покрови — з 1 жовтня). Казали про цей період: «Прийшла Пречиста — сватів несе нечиста», «Старости на Пречисту, в хаті речисто»… При сватанні дотримувались мінімум трьох етапів: договір, оглядини, заручини… А як ставили могорич, то дівка вважалась засватаною.
Після Першої Пречистої розпочинався період сватання
На Першу Пречисту селяни слідкували за погодними прикметами, які пов’язані з сільськогосподарськими циклами. Люди з досвіду знали:
- яка Перша Пречиста — така й осінь;
- стоїть густий туман — в лісі чекай багато грибів;
- веселка на небі — до теплої осені;
- багато павутиння — то до морозної й малосніжної зими;
- випав дощ на Пречисту — слід очікувати дощової й холодної осені;
- як суха погода, то до тепла і «без болота».
На Успіння, як і на інші свята, діяли перестороги: гріх відмовляти комусь в допомозі, не можна було сваритися, ображати один одного, виконувати важку роботу, займатися рукоділлям. В цей день заведено не ходити босими ногами по росі (вважалось, що то сльози Богородиці). Люди вірили: хто взує цього дня старе, брудне або дране взуття, того здолають труднощі та негаразди. А дівчатам зранку, доки не вмиються росою або з джерела, не можна розмовляти, інакше залишаться незаміжніми.
Наступного для після Успіння в народі відмічають Третій Спас.
