Генеральний директор Intel Ліп-Бу Тан. © Getty Images Акції компанії знизилися на 3% після резонансної заяви.
Курс президента США Дональда Трампа “Америка понад усе” помітно активізувався в технологічному секторі. Нещодавно адміністрація Трампа розгорнула кампанію проти європейського цифрового законодавства, а зараз президент публічно закликав до негайної відставки генерального директора Intel Ліп-Бу Тана, назвавши його “дуже конфліктною особою” через тривалі зв’язки з китайськими компаніями, включно з тими, що мають стосунок до армії КНР. Відомо також, що США додали десятки китайських компаній до “експортного чорного списку”. Допис на платформі Truth Social з’явився 7 серпня, та спричинив негайну реакцію фондового ринку: акції Intel втратили 3%, повідомляє Reuters.
Висловлювання Трампа з’явилося на наступний день після повідомлення про лист від сенатора-республіканця Тома Коттона, який звернувся до ради директорів компанії з вимогою пояснити обставини співпраці нового CEO з китайськими структурами. Причиною занепокоєння стали результати розслідування агентства Reuters, оприлюднені ще у квітні. За його даними, Ліп-Бу Тан безпосередньо інвестував понад 200 мільйонів доларів у китайські компанії, значна частина яких займається виробництвом мікросхем і має підтверджені зв’язки з Народно-визвольною армією Китаю.
За даними джерел, Тан здійснював інвестиції не лише як фізична особа, а й через венчурні фонди, які він заснував або якими керував. Згідно з відкритими китайськими базами корпоративних даних, агенція виявила щонайменше 20 фондів, де Walden International, фірма Тана, є співвласником спільно з державними фондами або компаніями Китаю. Переважна більшість цих інвестицій здійснювалась за підтримки муніципальних урядів міст Ханчжоу, Хефей, Усі та інших технологічних хабів.
Окреме занепокоєння викликала кримінальна справа проти компанії Cadence Design Systems, яку Тан очолював з 2008 до 2021 року. У липні компанія погодилась визнати провину та виплатити понад 140 мільйонів доларів у рамках врегулювання звинувачень у постачанні програмного забезпечення до китайського військового університету, що, за інформацією розвідки, спеціалізується на моделюванні ядерних вибухів.
Після звільнення Пета Гелсінгера наприкінці 2024 року, Ліп-Бу Тан був обраний CEO Intel у березні 2025-го з мандатом на стратегічне оновлення компанії. За перші місяці роботи він відмовився від частини ініціатив попередника, скоротив кількість працівників, зупинив кілька міжнародних проєктів будівництва заводів і почав переоцінку виробничих стратегій. Однак з огляду на його минуле, інвестиційні зв’язки з китайськими структурами викликали сумніви серед політиків і експертів щодо здатності Intel відповідати курсу “Америка понад усе”, проголошеному адміністрацією Трампа.
“Генеральний директор INTEL має серйозний конфлікт інтересів і повинен негайно піти у відставку. Іншого розв’язання цієї проблеми немає”, – написав Трамп на своїй платформі Truth Social.
У відповідь на заяви Трампа компанія Intel поширила письмову позицію, в якій наголосила на “глибокій відданості національній та економічній безпеці США” та підтвердила наміри “продовжити співпрацю з адміністрацією”.
Сам Тан публічно ситуацію не коментував. Знайоме з ситуацією джерело повідомило агентству Reuters, що він залишив свої керівні ролі у китайських компаніях, однак не уточнило, коли саме та за яких умов це сталося. У відкритих базах даних низка його інвестицій фігурує як активні станом на кінець 2024 року, що викликає подальші сумніви.
Критики закидають Трампу порушення демократичних норм через пряме втручання у кадрові рішення приватної корпорації. Зокрема, генеральний директор Ladenburg Thalmann Asset Management Філ Бланкато зазначив, що хоча слова Трампа мають вагу, створення прецеденту державного тиску на керівництво публічних компаній – “дуже небезпечний крок”. Аналітик Bernstein Стейсі Разгон додала, що зв’язки Тана з Китаєм справді шкодять іміджу, однак його особиста дистанція від Трампа також могла вплинути на ситуацію: “На відміну від інших технічних CEO, Ліп-Бу не вибудував персональних стосунків з президентом”.
Білий дім оприлюднив офіційну позицію, в якій наголошує на пріоритетності національної безпеки та довіри громадян до керівництва стратегічно важливих компаній. “Президент Трамп залишається повністю відданим справі захисту національної та економічної безпеки нашої країни”, – йдеться в заяві.
На тлі скандалу виникли також питання щодо темпів реалізації обіцяних проєктів. Зокрема, завод в Огайо та інших штатах, на будівництво яких Intel отримала найбільшу субсидію згідно із Законом CHIPS 2022 року (8 мільярдів доларів), затримується і, за новими прогнозами, буде завершений не раніше 2030-2031 року. Це викликало критику сенатора-республіканця від Огайо Берні Морено, який публічно заявив, що штат має ініціювати розслідування на предмет можливого шахрайства з боку Intel.
Intel, колишній флагман американського виробництва чіпів, останніми роками втрачає позиції. Компанія поступилася тайванському гіганту TSMC, втратила ринкові частки в AI-секторі на користь Nvidia, а її рентабельність зменшилася вдвічі. У грудні 2024 року акції впали нижче позначки в 100 мільярдів доларів ринкової капіталізації, і через це компанія фактично була змушена змінити керівництво достроково.
