У сучасних реаліях, коли суперництво між провідними державами знову набирає обертів, американські політики можуть прагнути до масштабних угод із глобальними наслідками, намагаючись увійти в історію як нові «Генрі Кіссінджери». Його часто згадують як символ стратегічного розрахунку, дипломатичної майстерності та захисту національних інтересів. У 1972 році, обіймаючи посаду радника з національної безпеки президента Ніксона, Кіссінджер здійснив історичний крок, відкривши США шлях до Китаю. Сьогодні ж, схоже, Америка використовує протилежну стратегію, намагаючись зблизитися з росією, щоб стримати зростаючий вплив Пекіна. Вважається, що таке зближення відповідає американським інтересам, адже дозволяє запобігти подальшому зміцненню союзу між москвою та Пекіном.
ВІДЕО ДНЯ
«У перші місяці роботи адміністрація Трампа, вірогідно, прихильно поставилася до цієї ідеї. Держсекретар Марко Рубіо закликав США „мати відносини“ з росією, щоб вона не стала „повністю залежною“ від Китаю. „Зворотний Кіссінджер“ також ідеально виправдовує залицяння Трампа до путіна. Американці не люблять путіна, але якщо симпатії Трампа до російського диктатора подати як прагматичний real politic у стилі Кіссінджера, це може мати підтримку», — пише Foreign Affairs.
У статті зазначається, що аналогія з Холодною війною 1970-х хибна, адже тоді Вашингтон не створив, а лише використав глибокий китайсько-радянський розкол, щоб покращити відносини з Пекіном.
«Сьогодні такого розколу немає, а Пекін і москва — справжні стратегічні партнери. І путін, і китайський лідер Сі Цзіньпін вважають США найбільшою загрозою для своїх країн і вибудували відносини, засновані на збігу матеріальних інтересів і спільних авторитарних цінностей. У путіна немає причин відмовлятися від широкої, конкретної та надійної підтримки Китаю для російської економіки й оборонної промисловості заради зв’язків з Вашингтоном, які можуть не пережити завершення терміну Трампа у 2028 році», — пише видання.
РЕКЛАМА
Зазначається, що спроба нового зближення з кремлем принесе американцям мало реальних вигод і коштуватиме дорого для інших інтересів США.
«путін ніколи не допоможе США стримувати чи протистояти Китаю. Натомість він використовуватиме американську зацікавленість у покращенні відносин, щоб маніпулювати Вашингтоном і Пекіном, відновлюючи російську економіку та армію. Сам процес залицяння до москви буде шкідливим, адже будь-яка прихильність до росії відштовхне Європу. Військово росія пропонує США значно менше, ніж НАТО, а як торговий та інвестиційний партнер вона поступається ЄС. Спроба завоювати росію означатиме заміну сильних, багатих і надійних союзників на слабкого, бідного й ненадійного партнера. Це обмін, якого Кіссінджер ніколи б не зробив», — пише Foreign Affairs.
путін і Сі постійно критикують США за підтримку «кольорових революцій» у їхніх регіонах і за спроби стримувати російську та китайську владу в Європі та Азії відповідно.
РЕКЛАМА
«Вони вважають, що США становлять найбільшу загрозу для внутрішньої стабільності та зовнішньої безпеки їхніх країн. На їхню думку, Вашингтон має забагато влади у світі й перевищує свої повноваження, просуваючи демократію та права людини. Вони прагнуть послабити економічний, військовий та політичний вплив США, а також підірвати ліберальний міжнародний порядок, який Сполучені Штати підтримують після Другої світової війни. Трамп, можливо, не відданий просуванню демократії чи підтримці ліберального порядку, але путін і Сі вважають, що один президент не змінить десятиліть американської стратегії та зовнішньої політики», — йдеться у статті.
Багаторічні правителі росії та Китаю не лише хочуть зробити світ безпечним для автократій, вони також прагнуть формувати міжнародні правила, норми та інституції, щоб автократія та державний розвиток стали такими ж легітимними, як демократія й капіталізм, якщо не більше.
«Зрештою, спроба відірвати росію від Китаю є як необачною, так і хибною. Вона погана, тому що надасть путіну небезпечну владу. москва стане ключовим гравцем у конкуренції між Пекіном і Вашингтоном, маючи зв’язки з обома та простір для маневрів на свою користь. США вирішать одну з ключових геополітичних проблем путіна: його надмірну залежність від Китаю та обмежений вплив на Пекін. Зближення з москвою також буде хибним. Воно означатиме схвалення насильницьких дій путіна як в Україні, так і вдома, де він поглибив свою диктатуру», — зазначає видання й додає, що чим швидше американські політики зрозуміють, що ця стратегія не спрацює, тим краще для інтересів США та цілісності американських цінностей.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про думку дипломата про те, що після того, що пережила Україна за ці роки, боятись третьої світової війни не варто.
РЕКЛАМА
Джерело
