Він належав до покоління шістдесятників, яке стало важливою частиною української літератури та культури. Шевчук був не лише письменником, а й публіцистом, літературознавцем, громадським діячем.
Український письменник-шістдесятник Валерій Шевчук помер на 86-му році життя, повідомив у вівторок, 6 травня, народний депутат Микола Княжицький.
«Сьогодні зранку після важкої хвороби помер великий український письменник і дослідник Валерій Шевчук. Вічна пам’ять…», – написав він у Facebook.
Смерть письменника підтвердила згодом і його донька Мирослава Андрущенко.
«Сьогодні, 6 травня, о шостій ранку відійшов у кращі світи мій тато, Валерій Олександрович Шевчук. Про нього можна багато писати як про видатного письменника, але для мене він перш за все був просто татом», – написала вона та додала, що Шевчук був одним із останніх свого покоління шістдесятників.
Донька Юліана у свою чергу повідомила, що батько помер після тяжкої хвороби. Останні дні він провів в реанімації лікарні «Феофанія» та перебував у дуже тяжкому стані.
Про дату і час похорону родина повідомить додатково.
Валерій Шевчук народився на Житомирщині 1939 року. Після закінчення школи хотів стати геологом, але не склав іспити в університет. Однак вже через два роки вступив на історико-філософський факультет Київського національного університету, почав писати вірші, а згодом і новели та активно долучався до роботи літературних студій
Після закінчення університету Валерій Шевчук працював власним кореспондентом газети «Молода гвардія».
Перша книга Шевчука – «Серед тижня» – вийшла у світ 1967 року. Тоді ж його прийняли до Спілки письменників України.
Однак у 70-х роках письменника майже не друкували, хоча він продовжував «писати в стіл».
За роки своєї діяльності письменник видав майже 40 видань для дорослих і дітей – романи, повісті, збірки оповідань та казок, а також збірку п’єс, збірку поезій та автобіографію «Сад житейський думок, трудів та почуттів».
Також він є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури та перекладів з давньоукраїнської літератури.
Найвідомішими романами Валерія Шевчука є «Тіні зникають опівдні», «Дім на горі», «Око прірви», «Три листки за вікном», «Птахи з невидимого острова».
В одному із своїх інтервю Шевчук казав, що ніколи нічого не рекомендує читачам, бо «справжній читач сам шукає книжки, які суголосні його розуму і почуттям».
