Наразі росія знає, що все, що їй потрібно зробити, щоб перешкодити вступу України до НАТО, це вторгнутися і частково окупувати її – і це має змінитися, вважає Люк Коффі, старший науковий співробітник Інституту Гудзона, пише Politico.
ВІДЕО ДНЯ
Хоча очевидно, що новообраний президент США Дональд Трамп хоче припинити війну росії проти України, залишається незрозумілим, як він досягне цього у справедливий спосіб, що призведе до тривалого миру. Кращим підходом, пише Люк Коффі, було б надати Києву зброю і ресурси, необхідні для відновлення контролю над його міжнародно визнаними кордонами 1991 року. Але через нерішучість і нерішучість Вашингтона США завжди надавали Україні допомогу, достатню для того, щоб вижити, але ніколи не достатню для перемоги.
«У міру того, як наростають спекуляції щодо того, як може виглядати врегулювання за участю Трампа, ми повинні враховувати два моменти: Україна повинна відчувати, що будь-яке врегулювання, яке покладе край війні, є справедливим, і вона також повинна відчувати себе захищеною від майбутніх російських атак. Останній пункт є особливо важливим, оскільки історія свідчить, що якщо в бойових діях буде лише пауза, росія, швидше за все, повернеться, щоб спробувати завершити розпочате. Тому коментарі президента України Володимира Зеленського про припинення „гарячої фази“ війни в обмін на членство в НАТО є такими важливими. І хоча дехто відкидає цю ідею, але якщо Україна готова її розглянути, то і ми повинні», — зазначає Коффі.
Наразі існує багато припущень, що США можуть попросити Європу надати Україні післявоєнні сили безпеки, сподіваючись уникнути прямої участі в майбутніх конфліктах. Але ті, хто вважає, що це вбереже США від будь-якої майбутньої війни в Європі, є наївними.
РЕКЛАМА
Ідея про те, що французькі, британські чи німецькі війська можуть зазнати російського нападу без відповіді з боку НАТО, немислима, незалежно від того, чи діють ці війська в рамках місії НАТО, чи ні. Такий сценарій призвів би до одного з двох результатів: прямого військового втручання США або кінця довіри до НАТО. Саме тому вступ України до НАТО може стати найкращою пропозицією для встановлення тривалого і ефективного миру в Східній Європі. Членство країни в Альянсі не лише слугувало б надійним стримуючим фактором проти майбутньої російської агресії, але й забезпечило б значущий розподіл тягаря між членами НАТО, йдеться у статті.
І що найважливіше, навіть якщо в результаті післявоєнного врегулювання частина території України залишиться під фактичним російським контролем, для України все одно існує відповідальний, реалістичний і розумний шлях до вступу в Альянс. Проте для цього НАТО і Україні необхідно зробити три ключові кроки.
РЕКЛАМА
По-перше, в рамках будь-якого мирного врегулювання український уряд має офіційно проголосити зобов'язання про «незастосування сили» для повернення окупованих територій і замість цього зосередитись на довгостроковій дипломатичній стратегії. Це не повинно бути проблемою, оскільки Зеленський вже пропонував таку можливість.
Далі, вся міжнародно визнана територія України — включно з тимчасово окупованими росією регіонами — буде запрошена до НАТО, але лише ті райони, що не перебувають під російською окупацією, отримають гарантії безпеки за статтею 5. Україна буде не першим членом Альянсу, на частину території якого не поширюється положення про колективну оборону.
РЕКЛАМА
Нарешті, Альянс повинен буде внести зміни до статті 6, щоб виключити з неї регіони України, які перебувають під контролем росії. Цю поправку можна було б внести під час процесу підписання протоколу про приєднання, який проходить кожен член Альянсу перед прийняттям нової країни — і тут також є прецеденти. Стаття 6 була змінена перед вступом Греції та Туреччини в 1951 році, а в 1963 році, після здобуття Алжиром незалежності, Північноатлантична рада визнала, що стаття 6 більше не застосовується до алжирських департаментів Франції.
Ось чому так важливою є заява президента України Володимира Зеленського про припинення «гарячої фази» війни в обмін на членство в НАТО.
Тимчасове внесення змін до статті 6 позбавить москву цього права вето — починаючи з України. Питання лише в тому, чи вистачить лідерам по обидва боки Атлантики креативності та політичної волі для того, щоб це сталося, додає експерт.
Раніше повідомлялася думка професора міжнародних відносин у Військовій академії США Роберта Персона про те, що вiйна в Україні може закінчитися лише на фронті.
