Виставка в окупованому Національному заповіднику «Херсонес Таврійський», «Світ варварів Таврії та Херсонес, Рим і Візантія», де експонувалися речі, здобуті під час незаконних розкопок могильників в анексованому Криму Культурна спадщина грає важливу роль в намаганнях росіян довести світу, нібито Україна є частиною РФ.
Росія вливає величезні суми грошей, аби за допомогою пропаганди вибудувати міф, нібито Україна є частиною країни-терористки. І стрижнем, навколо якого російські медіа, політики та діячі культури, мистецтва й науки вибудовують свою брехню, є культурна спадщина. У цьому контексті РФ діє в кількох напрямках. Яких саме, розповіла Оксана Ліфантій у статті «Музейні війни: як Росія краде українську історичну спадщину».
«Першими, мабуть, варто згадати масштабні культурні події, як-от фестивалі російської культури, конференції чи музейні виставки. Флагманом музейної галузі в РФ є Ермітаж, тому офіційні заяви його очільника Міхаіла Піотровского можна вважати висловленням позиції Росії в царині музейної політики», – пише авторка.
Вона розповіла, що Піотровскій називає себе «мілітаристом та імперцем» і пишається своєю позицією. Зокрема, влітку 2022 року він заяви: «Наші останні виставки за кордоном — це просто потужний культурний наступ. Якщо хочете, така собі «спецоперація», яка багатьом не подобається. Але ми приїжджаємо. Й нікому не можна дозволити стати на заваді нашому наступу».
Іншим напрямом Ліфантій називає «музейні війни». Мова йде про пропагандистські виставки, які РФ влаштовує не лише на своїй, а й на окупованих українських територіях.
«Паралельно весь час ведеться масований наступ на уми наукового та культурного середовища через залучення до проєктів, фінансованих із бюджету РФ. Наприклад, до участі в конференціях, присвячених незаконним розкопкам, запрошували європейських археологів, частина з яких подавала свої статті до подібних збірників або ж особисто відвідувала ці заходи. Є й конкретні «хороші росіяни», які, маючи афіліацію у європейських установах, працюють на гроші від грантів РФ над науковими темами в окупованому Криму», – додає Ліфантій.
Прикладом таких «хороших росіян» є директор із досліджень Центру візантійської історії та цивілізації Колеж де Франс і Національного центру наукових досліджень Франції Мішель (Міхаіл) Казанскій. Він також очолює грант «Лабораторія «Візантійський Крим», фінансований у програмі мегагрантів Росії. Зокрема, Казанскій відвідує культурні події в окупованому росіянами Криму. Сама лише присутність цього росіянина на подібних заходах, автоматично надає їм статус міжнародних.
«На масовішу авдиторію розраховані численні інформаційні провокації у ЗМІ, спрямовані на доведення права РФ на захоплені території, особливо Крим, і дискредитацію України як країни, що не дбає про культурну спадщину й науку. Показовою в цьому напрямі є судова справа тривалістю майже в десятиріччя щодо «кримських скарбів», або ж відомішого в українських ЗМІ «скіфського золота», перебіг якої тривав у супроводі російських фейків і маніпуляцій в інформаційному просторі», – зазначає авторка.
Нагадаємо, у листопаді 2023 року після майже десяти років судів із Нідерландів в Україну повернули «Скіфське золото». Колекція зберігатиметься до деокупації Криму в Національному музеї історії України.
При цьому за остаточним рішенням, винесеним Верховним Судом Нідерландів, Україна мала виплатити Музею Алларда Пірсона 111,689 євро з нарахуванням відсотків за весь час збереження колекцій кримських музеїв, проте Музей Алларда Пірсона відмовився від визначеної судом виплати на свою користь.
