© unsplash/a_d_s_w Синдром автоброварні, якщо його неправильно діагностувати, може провокувати небезпечні аварії та соціальний остракізм.
Протягом двох років одна жінка, яка не п’є алкоголь за релігійними переконаннями, шість разів зверталася до різних лікарів у Торонто з однаковими симптомами: під час звичайних домашніх справ їй різко ставало погано: тіло слабшало, порушувалася координація рухів, мова ставала невиразною, іноді вона навіть падала, а з рота у неї починало пахнути алкоголем – було схоже на те, що вона перепила спиртного.
Незважаючи на те, що при кожному візиті до лікарні жінка казала лікарям, що вона не п’є багато років, у її крові знаходили алкоголь та діагностували алкогольне сп’яніння. Сьомий візит жінки до відділення невідкладної допомоги зламав цю закономірність.
Браян Голдман, лікар швидкої допомоги у лікарні Маунт-Сінай у Торонто, по-справжньому вислухав її історію. Потім він зробив дещо дивне: прописав протигрибковий препарат та направив її до гастроентеролога. Голдман підозрював, що у жінки синдром автоброварні – рідкісне захворювання, при якому в кишечнику людини ферментується алкоголь із продуктів із високим вмістом вуглеводів, що призводить до сп’яніння.
Як показала одіссея згаданої жінки, знань про цей синдром недостатньо, зокрема серед лікарів. Прагнучи підвищити обізнаність, Голдман та його колеги використали історію жінки для тематичного дослідження, результати якого вони опублікували минулого тижня в журналі Канадської медичної асоціації, повідомляє Scientific American.
«Нашій пацієнтці та її чоловікові було дуже неприємно намагатися пояснити ту саму історію протягом двох років. Ми подумали, що розповідь про її історію [у науковому журналі] стане чудовим способом поширити знання про цей синдром і, сподіваємося, скоротити час діагностики в майбутньому», – сказав співавтор дослідження Рахель Зевуде, лікар, науковий співробітник з інфекційних захворювань та медичної мікробіології в Університеті Торонто.
Про синдром автоброварні вперше повідомили у 1948 році лікарі в Уганді, які помітили сильний запах алкоголю під час операції на черевній порожнині п’ятирічного хлопчика. Жодних ознак того, що хлопчик вживав алкоголь раніше того ж дня, не було. Але він з’їв солодку картоплю, і лікарі намагались зрозуміти, чи не ферментував його травний тракт якимось чином. Офіційно синдром був описаний у 1952 році в Японії. З того часу в Японії зареєстрували десятки випадків, а в період з 1974 по 2020 рік в англомовній медичній літературі було описано ще 20 випадків. Випадки захворювання спостерігалися в країнах по всьому світу та у людей різного віку.
На підставі цих рідкісних випадків лікарі та вчені висунули гіпотезу, що синдром автоброварні виникає, коли спиртобрідні гриби – зазвичай пивні дріжджі (Saccharomyces cerevisiae) або види Candida, які природно зустрічаються в організмі людини, перенаселяються в кишечнику. У поодиноких випадках синдром автоброварні пов’язаний із перенаселенням бактерій Klebsiella pneumoniae.
Підвищити ймовірність розвитку синдрому можуть часті чи тривалі курси антибіотиків; наявність діабету, запального захворювання кишечника чи захворювання печінки; генетична схильність. Однак у деяких людей із таким синдромом взагалі не знайшли жодних факторів ризику.
На даний момент невідомо про випадки, коли такий синдром викликав би смертельну дозу інтоксикації алкоголем. Але були люди, які серйозно постраждали, у тому числі одна людина, яка впала у стані «алкогольного сп’яніння» і перенесла крововилив у мозок, а інша зламала собі ребра та ніс. Також було кілька випадків, коли люди раптово опинялися у стані алкогольного сп’яніння під час керування автомобілем.
Це також може вплинути на продуктивність людей на роботі та відносини із членами сім’ї. Внаслідок цього може постраждати психічне здоров’я. «Всі відчувають запах алкоголю від вашого дихання, і ви поводитесь так, ніби ви п’яні, але ви заперечуєте, що п’єте, і ніхто вам не вірить, включно з вашими лікарями», – каже Зевуде.
При правильній діагностиці синдром автопивоварні піддається лікуванню курсом протигрибкових препаратів. Пацієнтам також рекомендують дотримуватися низьковуглеводної дієти, іноді протягом тривалого часу.
«Кожен пацієнт індивідуальний, тому підходи до лікування мають бути адаптовані до них. Наша пацієнтка вже кілька місяців не мала рецидиву, і ми сподіваємося, що так буде і далі», – резюмував Зевуде.
Раніше вчені з Ратгерського та Єльського університетів заявили про те, що часті перекуси та неконтрольоване вживання спиртних напоїв можуть викликати тривалі генетичні зміни, які збільшують потяг до алкоголю.
Важливо! Ця публікація заснована на останніх та актуальних наукових дослідженнях у сфері медицини та має виключно загальноінформаційний характер. Публікація не може бути підставою для встановлення будь-яких діагнозів. Якщо ви захворіли або потребуєте діагнозу, зверніться до лікаря!
