Справжнім шедевром можна вважати художній твір, який надихає митців створювати роботи за його мотивами. Такі твори є і в літературі, і в музиці, і в живописі…
ВІДЕО ДНЯ
Один із шедеврів української літератури — драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки, написана в 1911 році. Цей твір вважається найзагадковішими у творчому доробку поетеси. За його мотивами створено художній фільм та балет. Всесвітньої популярності набув український 3D анімаційний фільм «Мавка. Лісова пісня», який вийшов у прокат у 2023 році і був показаний на широкому екрані більш ніж у ста країнах світу.
Людмила Карпінська-Романюк: «Набори для чаювання за мотивами „Лісової пісні“ Лесі Українки створювалися українськими порцелянистами на різних мануфактурах»
«Лісова пісня» Лесі Українки надихала та надихає на створення краси і художників-фарфористів.
РЕКЛАМА
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про найкрасивіші порцелянові роботи за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня».
«Малюнки на чайнику „Лісова пісня“ художниці Галини Головіної відзначаються казковим колоритом»
– Набори для чаювання за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки створювались українськими фарфористами на різних мануфактурах, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Ця драма-феєрія видатної української поетеси стала джерелом натхнення мисткинь різних поколінь — Галини Головіної, Валентини Трегубової, Олесі Томків-Войтович та Олени Нестерової. Народившись в різних містах та селах України, вони з молоком матері увібрали різнобарвну симфонію нашої мови. Малюнки на чайнику «Лісова пісня» художниці Галини Головіної відзначаються казковим колоритом. Палітра яскрава, святкова.
РЕКЛАМА
Г. Головіна. Чайник «Лісова пісня». Київський ЕКХЗ. 1945РЕКЛАМА
Зараз роботи Галини Головіної є надзвичайно цінним культурним скарбом.
Чудовий комплект «Лісова пісня» (на фото у заголовку — Авт.) з двох чайників створений митцями Коростенського фарфорового заводу Валентиною та Миколою Трегубовими. Один чайник — для окропу, другий — для заварки. Цей набір, винесений на титульну сторінку моєї книги-альбому «Український фарфор XX сторіччя Коростенського фарфорового заводу», входить до складу сервізу «Дивовижний світ».
М. Трегубов, В. Трегубова. Сервіз «Дивовижний світ». Коростенський ФЗ. 1971
Розпис та форма гармонійно поєднуються. Мінливий світ різних стихій, характерів, героїв Валентина Трегубова яскраво відобразила у властивій їй індивідуальній манері, для якої характерні декоративність, барвистість над- і підполив’яного розпису, використання золота. Її творчий почерк неможливо сплутати з жодним іншим. Золото у поєднанні з кобальтом на білому тлі черепка додають розпису парадності. До речі, найбільша кількість порцелянових робіт за мотивами творчості Лесі Українки саме у творчому спадку подружжя Трегубових. Чимало з них було створено у 1971 році, коли відзначалося сторіччя Лесі Українки.
М. Трегубов, В. Трегубова. Набір «Лісова пісня»”. Коростенський ФЗ. 1971
В. і М. Трегубови. «Мавка» та «Лукаш». Коростенський ФЗ. 1971
— Краса!
— Майже через двадцять років подружжям Трегубових було створено чайний сервіз «Лесині фантазії». До його складу входить неймовірний порцеляновий годинник.
М. Трегубов, В. Трегубова. Сервіз «Лесині фантазії». Коростенський ФЗ. 1990
«Унікальна ваза прийшла до мене від продавця, який виявив її … на смітнику»
— Мабуть, чимало порцелянових робіт за мотивами творчості Лесі Українки зберігаються у музеях?
— Так. Наприклад, в Національному музеї українського декоративного мистецтва знаходиться столовий сервіз, форму якого розробив Микола Трегубов, а. розписала посуд художниця Алла Хитько.
М. Трегубов, А. Хитько. Столовий сервіз «Лісова пісня». Коростенський ФЗ. 1975. НМУДМ
М. Трегубов, А. Хитько. Блюдо до сервізу «Лісова пісня». Коростенський ФЗ. 1975
— Які ваші твори на цю тематику улюблені?
– Їх чимало. Дуже цікаві роботи художниці Олесі Томків-Войтович. Справжня мрія — вести довгі затишні розмови за чашкою чаю з сервізу Тернопільського фарфорового заводу «Лісова пісня». Блюдо «Як солодко грає, як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає!» та чайний набір «Лісова пісня» експонувалися у виставковому проєкті «Вона в віки майбутні йти повинна» («І будуть приходити люди…»), присвяченому 150-річчю від дня народження Лесі Українки.
О. Томків-Войтович. Декоративне блюдо «Як солодко грає, як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає!». Тернопільський фарфоровий завод. 1992
Молодий хлопець грає на сопілці, пісня розбудила лісову красуню та покликала її до життя і любові. Незвідане досі почуття окрилює Мавку. Всюди зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава…
О. Томків-Войтович. Чайний сервіз «Лісова пісня». Тернопільський ФЗ. 1991
Надзвичайно гарні і роботи художниці Олени Нестерової.
О. Нестерова. Чайник «Лісова пісня». 2023. Декоративне блюдо «Мавка. Поки цвіте папороть». Живописна артіль «Бабичъ фарфор». 2020.
Олена Нестерова відкриває поціновувачам краси чарівну природу Полісся з веселковими барвами квітів, із зітханням вітру та гомоном весняної ночі. Тут, серед столітніх дерев, живуть незвичайні міфічні істоти. Красою цих робіт можна милуватися і милуватися.
О. Нестерова. Чайник «Лісова пісня». Живописна артіль «Бабичъ фарфор». 2023
В малюнках використовуються стилізовані рослинні орнаменти соковитих яскравих кольорів.
Блюдо Олени Нестерової експонувалося на презентації книги «Український фарфор ХХ століття Коростенського фарфорового заводу», яка відбулася на території Києво-Печерської лаври у Національному музеї українського декоративного мистецтва 4 жовтня 2023 року.
О. Нестерова. Декоративне блюдо «Мавка. Поки цвіте папороть». Лубни. 2023.
Дуже гарна серія тематичних блюд заслуженого художника України, головного художника Кам'янобрідського фаянсового заводу Асі Мікеєвої. Кожен виріб унікальний.
А. Мікеєва. Декоративна тарілка «Лісова пісня». Кам’яний Брід. 1991
— Знаю, що ви колекціонуєте фарфор за мотивами творчості Лесі Українки. Які порцелянові твори за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня» є у вашій колекції?
– Їх у мене чимало. Містичну історію має поява у моїй колекції унікальної вази виробництва Бориславського фарфорового заводу, створеної фарфористом Петром Щербоносом. Вона прийшла до мене від продавця, який виявив її … на смітнику. Отож, була врятована і знайшла гідне місце серед найкращих робіт митців. Хтось з неї майстрував світильник, а врешті решт просто викинув. Я відмила та відновила вазу.
— Дійсно містика. Адже ваза потрапила до рук справжнього поціновувача краси.
– Взагалі ця робота Петра Щербоноса має дуже цікаву історію. Така ваза експонувалася на ювілейній виставці в Києві з нагоди сторіччя Лесі Українки. Робота присвячена оспівуванню краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненній силі великого кохання. Милуючись вазою, поринаєш у світ драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». На березі лісового озера, що утворилося з маленького струмка, Лукаш грає на сопілці про вічне кохання лісовій царівні. Вона, в ясно-зеленому вбранні, з розпущеними косами, у зоряному вінку, почувши спів про красу душі та кохання, прокидається від зимового сну…
П. Щербонос. Ваза «Лісова пісня». Бориславський ФЗ. 1971
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про камінні годинники з фарфору.
На фото у заголовку М. Трегубов, В. Трегубова. Чайник «Лісова пісня» з сервізу «Дивовижний світ». Коростенський ФЗ. 1971
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
