Російський прорив під Очеретиним має потенціал «перерости у великий прорив», вважає Маркус Рейснер, полковник австрійських збройних сил. У гіршому випадку Україні загрожує локальне обвалення фронту, пише n-tv.
ВІДЕО ДНЯ
«Ситуація на фронті в Україні насправді розвивається дуже динамічно. Минулого тижня відбулося потенційно велике вторгнення росії на українські оборонні позиції поблизу Очеретиного. Ситуація там може стати великим проривом. У гіршому випадку існує ризик локального розвалу українського фронту. Тут спадає на думку порівняння з Попасною у травні 2022 року. Взяття Попасної та прорив української першої лінії оборони призвели до битви за оточення Лисичанська та Сєвєродонецька, в якій росіяни перемогли. Через рік, також у травні, відбувся прорив під Соледаром і Бахмутом. Мені дивно, що ці ескалації завжди відбуваються в травні. Очевидно, політичне керівництво Москви чинить величезний тиск на військове керівництво: 9 травня росія святкує день перемоги радянського союзу над нацистською Німеччиною».
На думку експерта, на ситуацію впливає декілька причин.
«По-перше, очевидно, що Україні не вистачає бойових оперативних резервів. Наявність артилерійських боєприпасів — друга дилема. Під Авдіївкою та Бахмутом росіяни мають артилерійську перевагу над українцями в 10:1. Українці можуть уповільнювати атаки росіян за допомогою безпілотників. Але ці безпілотники не мають такої дальності, щоб вражати російську артилерію. Це призводить до третьої дилеми.
РЕКЛАМА
Своєю артилерією та використанням плануючих бомб вагою до 1500 кілограмів росіяни фактично прокладають собі дорогу. Для того, щоб мати можливість протистояти плануючим бомбам, Україні знадобиться більше зенітних систем середньої та великої дальності. Російські ВПС наразі мають локальну перевагу в повітрі та можуть підтримувати атакуючі наземні війська таким чином, щоб українські позиції були ефективно бомбардовані, готові до атаки. Те, на що українським військам бракує матеріальних засобів.
Це дилема номер чотири: неспроможність українських збройних сил атакувати та переривати російські лінії постачання, логістичні центри та командні пункти на оперативному рівні. Україні не вистачає необхідних систем «земля-земля» або систем «повітря-земля» середньої дальності для роботи за лінією фронту — «земля-земля», тобто ATACMS, про які ми говоримо тижнями і яких в України ще не було в значних кількостях. А «повітря-земля» — це системи озброєнь, які можна було б доставити з винищувачами F-16.
РЕКЛАМА
П'ята дилема України полягає в тому, що якість її другої та третьої ліній оборони не відповідає якості першої лінії. Фортеці першої лінії були побудовані між 2014 і 2022 роками, але зараз усі вони більш-менш зруйновані. На захід від нього українці часто створювали додаткові позиції затримки протягом останніх двох років, щоб виграти час для розширення. Але розширити такі позиції чи навіть фортечні бази під час війни набагато складніше. Зараз ці недоліки стають дуже помітними, особливо на північний захід від Авдіївки".
Раніше «ФАКТИ» публікували думку експерта про ескалацію війни найближчим часом: «росія намагається використати вікно можливостей».
РЕКЛАМА
Джерело
