© unsplash.com/omilaev Лікування псилоцибіном має низку переваг, проте вчені просять не поспішати з висновками, поки всі ризики не вивчені повноцінно.
Інтерес до психоделічної терапії зростає у зв’язку з її потенціалом у лікуванні різних психологічних розладів, таких як депресія, тривога та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Однак, згідно з новим дослідженням групи вчених зі Стокгольмського університету та Університету Ісландії, поряд із плюсами в цій сфері існують і великі ризики, пише PsyPost.
Псилоцибін – це психоделічна речовина, яку виробляють понад 200 видів грибів, відомих як “магічні гриби”. При потраплянні в організм псилоцибін перетворюється на псилоцин, який насамперед впливає на рецептори серотоніну в мозку, що призводить до зміни сприйняття, емоцій та думок, у людини може з’явитися відчуття трансцендентних переживань, а також галюцинації.
Псилоцибінова терапія поєднує в собі контрольоване застосування псилоцибіну із сеансами психотерапії.
Попередні дослідження показали, що псилоцибін загалом безпечний з фізіологічної точки зору і може бути корисним для психіки. Однак нове дослідження пролило більше світла та на інший бік питання.
Група вчених проаналізувала дані роботи восьми терапевтів, які лікували психічні розлади за допомогою псилоцибіну, та виділила низку негативних явищ, які можуть проявлятися на сеансі психотерапії після прийому речовини та знижувати ефективність комплексного лікування:
- погіршення самопочуття пацієнта: нудота, головний біль, дезорієнтація, параноя, а також посилення страху та сильний стрес;
- погіршення комунікації: змінена псилоцибіном свідомість пацієнта іноді ускладнює його взаємодію з терапевтом;
- травмуючі усвідомлення: хоча змінена свідомість здатна допомогти мозку знайти нові вирішення проблем, іноді це може грати протилежну роль, якщо людина різко усвідомлює болючі істини про своє життя, що пригнічує її настрій та продуктивність у лікуванні.
Серед довгострокових негативних наслідків вживання псилоцибіну:
- дестабілізація: емоційна та когнітивна нестабільність після сеансів лікування включала тривале почуття збентеження, зміни в особистій ідентичності та змінені життєві перспективи, що могло порушити повсякденне функціонування та загальний добробут;
- проблеми адаптації: клієнти намагалися якнайшвидше інтегрувати у життя ідеї, отримані під час терапії, проте затяжний процес їхньої реалізації посилював незадоволеність життям і призводив до посилення депресії;
- виникнення емоційних залежностей і навіть романтичних почуттів до терапевта, що призводить до додаткової напруги клієнтів.
Загалом псилоцибін може запустити або посилити екзистенційну тривогу та депресивні стани, порушити сон, підвищити тривожність та почуття розчарування у своєму житті чи лікуванні.
«Необхідно виявити обережність, перш ніж схвалити псилоцибін як ефективне лікування психічних розладів. Потенційні побічні ефекти цього лікування ще недостатньо вивчені», – резюмує Йон Хлінссон з Університету Ісландії.
На початку квітня у Києві госпіталізували трьох дітей після того, як ті з’їли шоколад із гуманітарної допомоги – у його складі опинився псилоцибін.
Важливо! Ця публікація заснована на останніх та актуальних наукових дослідженнях у сфері медицини та має виключно загальноінформаційний характер. Публікація не може бути підставою для встановлення будь-яких діагнозів. Якщо ви захворіли або потребуєте діагнозу, зверніться до лікаря!
