У червні було започатковано новий українсько-норвезький журнал, присвячений літературі та історії 18.06.2026 20:30 Укрінформ У червні започатковано новий норвезько-український часопис, присвячений літературі та історії, під назвою “Номер 13” (“Nummer 13”).
Як передає Укрінформ, інформацію про це поширило видання Читомо.
Назва часопису має зв’язок з українським літератором Валер’яном Поліщуком – представником українського мистецького авангарду та співзасновником харківського журналу “Гарт” у 1920-х роках. У жовтні 1927 року його в посольстві радянської держави в Норвегії офіційно зареєстрували як “українця під номером тринадцять”. Поліщук подорожував країнами Скандинавії, а згодом видав книгу про свої враження від цієї мандрівки.
Над створенням першого випуску працювали Юлія Підлісна, Катерина Міхаліцина, Галина Листвак, аріель розе, Астрід Сверресдоттер Дюпвік та Мила Бріленкова. До нього включено тексти та творчі доробки понад 20 українських та міжнародних авторів: письменників, поетів, перекладачів, істориків, літературознавців, діячів культури, а також військовослужбовців.
Перший випуск сфокусовано на темі знайомих та незвіданих ландшафтів. У ньому представлено історичні та публіцистичні нариси, літературознавчі дослідження, поетичні та прозові переклади, інтерв’ю, літературну критику, а також художні роботи – живопис та графіку.
За словами письменниці та перекладачки Катерини Міхаліциної, значущим є те, що перший випуск глибоко розкриває цю тему, адже зв’язок між нашими державами існує давно, і його необхідно лише заново усвідомити та розпізнати обома сторонами.
“Від масштабного до детального (за формою, але не за значенням), від історичних роздумів Тімоті Снайдера до поезії Єви Тур і прози Артура Дроня, від сивої давнини (скандинавська королева Елісів, вона ж київська князівна Єлизавета) до сучасності: міркувань Катерини Зарембо про справжню суть Донбасу крізь призму деміфологізації радянських наративів, і живих, болісних текстів тих, хто нині обороняє, зокрема, Донеччину (картини й твори Валерія Пузіка). Інтерв’ю з Наталею Іваничук – це своєрідне зібрання емоцій, процесів, книг та особистостей, що сприяли розвитку цього зв’язку з дев’яностих років і, як сама Наталя, продовжують виховувати тих, хто його підтримуватиме. Загалом, цей перший “Номер 13” для мене – про спадковість. Насамперед, праці, якщо ми прагнемо пізнати одне одного ближче, об’єктивніше та без викривлень", – зазначила Міхаліцина.
У першому випуску представлені роботи письменника та художника Валерія Пузіка, есеї письменниці та публіцистки Тані Малярчук, присвячені Лесі Українці, текст письменниці та поетки Катерини Бабкіної про дім, а також есе-присвята від аріеля розе Максиму Кривцову. Крім того, у випуску опубліковано інтерв’ю з перекладачкою Наталею Іваничук. Серед команди перекладачів часопису – її учениці Ірина Сабор та Наталя Іліщук.
Видання також містить поезію Сергія Жадана, Андрія Любки, Єви Тур, Ігоря Мітрова та Ярини Чорногуз. Додатково, до випуску увійшли рецензії на нові видання, що отримали підтримку Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури (NFFO).
“Я надзвичайно тішуся, що мені випала нагода долучитися до цього проєкту. Ознайомити мешканців Норвегії з українською літературою та культурою в ці жахливі та жорстокі часи видається мені надзвичайно важливим”, – підкреслила норвезька журналістка, історикиня, письменниця та редакторка Астрід Сверресдоттер Дюпвік.
Часопис планується видавати двічі на рік, як у друкованому, так і в електронному форматі. Наступний випуск очікується восени.
Основною цільовою аудиторією часопису є норвезькі читачі. Команда також працює над тим, щоб частина тиражу стала доступною для української аудиторії. “Попри зростання кількості інформації, подій чи публікацій, пов’язаних з Україною, у Норвегії все ще часто бракує української перспективи. Нерідко говорять про Україну… але без України. Тому я пишаюся, що зробила свій скромний внесок у створення простору, де такий діалог таки відбувається, і сподіваюся, що це знайде відгук і в інших”, – зазначила юристка та волонтерка культурно-громадських проєктів Мила Бріленкова.
Головна редакторка часопису, культурна менеджерка та керівниця фестивалів “Дні українського кіно” і “Дні української культури” в Норвегії Юлія Підлісна у вступному слові зазначила, що ідея видання виникла з потреби задокументувати те, що було відсутнє в норвезьких архівах: “Ми прагнули з’ясувати, що збереглося в норвезьких архівах, наприклад, щодо України періоду 1917–1919 років, коли існувала спроба відновити незалежну українську державу. Чи існують сліди українського авангарду та культурного піднесення в літературі та театрі 1920-х років? Чи є згадки про масове знищення української еліти в Сандармосі у 1937 році? І тут ми майже всюди стикалися з мовчанням. Лише поодинокі згадки збереглися в окремих документах. … Ми прагнемо залишити свідчення нашого існування для нащадків. Ми не бажаємо, щоб архіви майбутньої Норвегії були такими ж мовчазними щодо долі України у 2026 році, як сьогодні мовчать про події 1926 року та наступного десятиліття".
Як повідомляв Укрінформ, польська премія Nike 2026 оголосила список номінантів із 20 авторів, серед яких представлена збірка Юрія Завадського.
Фото з сайту Читомо
Історія Література Норвегія Поезія