“`html
Міжнародні союзники оприлюднили спільну декларацію на підтримку України під час 61-ї Венеційської бієнале Фото 07.05.2026 11:26 Укрінформ Міжнародні союзники оприлюднили спільну декларацію на підтримку України під час 61-ї Венеційської бієнале, де акцентували увагу на важливості об’єднаної міжнародної позиції стосовно російської агресії та її наслідків для культурної сфери.
Як інформує Укрінформ, про це доносить Міністерство культури України.
Декларацію засвідчили підписами Польща, Литва, Латвія, Естонія, Молдова, Іспанія, Швеція, Франція, Данія, Нідерланди, Бельгія, Чорногорія, Хорватія, Австрія і Україна.
Текст декларації зачитала віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури, комісарка Українського павільйону на 61-й Венеційській бієнале Тетяна Бережна.
З промовами також виступили представники урядів держав-союзників: міністерка культури і національної спадщини Республіки Польща Марта Цєнковська, міністерка культури Литовської Республіки Вайда Алекнавічене, міністерка культури Естонії Хейді Пурга, міністр культури Республіки Молдова Крістіан Жардан, а також державна секретарка Міністерства культури Латвійської Республіки Даце Вілсоне.
Марта Цєнковська
Вайда Алекнавічене
Хейді Пурга
Крістіан Жардан
Даце Вілсоне
Оприлюднення заяви відбулося в рамках заходу «Формування культурного майбутнього під час війни: український горизонт» у Польському павільйоні, присвяченого ролі культури в період війни та міжнародній підтримці українського культурного сектору.
Зазначається, що захід об’єднав митців, міжнародних кураторів, представників культурних інституцій та керівництво міністерств культури держав-союзників.
Після оприлюднення відбулась дискусія за участі Жанни Кадирової і Алевтини Кахідзе (Україна), Агнешки Піндери – комісарки Польського павільйону і директорки Національної галереї мистецтв «Захента», Марії Іссерліс – кураторки та заступниці голови Українського культурного фонду (Берлін), а також Франчески фон Тіссен-Борнеміси – засновниці та голови TBA21 Thyssen-Bornemisza Art Contemporary.
«Культурні інституції творять сенси та окреслюють межі прийнятного. Вони мають вплив на те, як соціуми сприймають реальність та несуть відповідальність за стандарти, які утверджують. Культура віддзеркалює цінності, і сьогодні ці цінності вимагають ясності, цілісності та послідовності. Для мене велика честь бути тут разом із союзниками, об’єднаними спільними демократичними цінностями – гідністю, відповідальністю і повагою до свободи культури. Ця солідарність посилює наш спільний голос, і сьогодні ми промовляємо ним разом», – акцентувала Бережна.
У декларації наголошується, що повномасштабна війна Росії проти України націлена не тільки проти людських життів, а й проти культурної ідентичності, спадщини та історичної пам’яті українського народу. З початку агресії загинули сотні українських митців, а тисячі об’єктів культурної спадщини зазнали ушкоджень чи були зруйновані.
Міністерка культури Польщі зауважила: «Ми не можемо дозволити, щоб російська пропаганда висловлювалася мовою культури. Від імені міжнародної мистецької спільноти ми стоїмо пліч-о-пліч з Україною – з її митцями, її громадянами та її майбутнім. Ми чітко заявляємо: культура не може бути щитом агресії та не може бути знаряддям пропаганди. Вона повинна залишатися простором свободи. Саме тому ми повинні бути тут сьогодні».
Учасники заяви рішуче засудили системні атаки на цивільне населення та культурну інфраструктуру, наголосивши, що такі дії мають ознаки воєнних злочинів та потребують належної міжнародної правової оцінки і відповідальності.
Міністерка культури Литви зазначила: «Ми повинні бути чіткими: не всі наративи рівнозначні, коли певні з них спрямовані на легітимізацію агресії. Культурний простір не може бути об’єктом агресії. Наша присутність тут – це знак солідарності та відповідальності. Ми висловлюємо непохитну підтримку Україні та її народу, який бореться за свободу та гідність».
Окрім того, міністерка культури Естонії заявила: «У час, коли різноманіття культур, мов, форм вираження та ідентичностей має активно захищатися від будь-яких форм імперіалізму, це є одним із головних моральних викликів нашого часу. Суверенітет, мова та культура України не є предметом для дискусії — вони закріплені міжнародним правом, підтверджені демократичним вибором і століттями історії. Мистецька свобода та свобода вираження не можуть бути використані для виправдання чи «відбілювання» злочинів».
Підписанти акцентували на неприпустимості участі держави-агресора в міжнародних культурних заходах. Вони підкреслили, що культурні платформи не можуть застосовуватися для обходу політичної та моральної відповідальності за розв’язану війну.
«Молдова підтримує Україну з першого дня повномасштабного вторгнення. Сьогодні особливо важливо говорити про боротьбу українського народу за свободу. Українці борються не лише за свою державу, а й за світ, у якому кожен має право на свободу та гідність», – наголосив міністр культури Молдови.
Як заявила державна секретарка Міністерства культури Латвії, «ми тут, щоб підтримати Україну та цінності свободи. Росія намагається використовувати культурні платформи як інструмент м’якої сили, але ми не будемо мовчати. Ми стоїмо за свободу і за Україну – ми будемо видимими, нас буде чути. Разом із митцями Латвії, Литви та Естонії триває мистецький рух, який також підтримує Україну та захищає ці цінності».
Сторони закликали міжнародну спільноту до:
- посилення санкційного тиску на Російську Федерацію;
- запровадження обмежувальних заходів щодо осіб, зокрема у сфері культури, які підтримують агресію;
- недопущення легітимізації держави-агресора через участь у престижних міжнародних заходах.
Учасники також підтвердили непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
У заяві акцентується, що культура є невід’ємною складовою демократичних цінностей – свободи, гідності та прав людини – і її неможливо відокремити від реальності, в якій ці цінності зазнають порушень.
У Мінкульті нагадали, що після появи інформації про ймовірну участь Росії у 61-й Венеційській бієнале Україна спільно з міжнародними союзниками розпочала послідовну роботу з недопущення держави-агресора до участі в одному з найбільш авторитетних мистецьких форумів світу. Було задіяно комплекс дипломатичних і політичних інструментів – від офіційних звернень і консолідації міжнародної підтримки до опрацювання санкційних механізмів.
Міністерство культури України спільно з Міністерством закордонних справ України закликали переглянути рішення щодо участі Росії у Венеційській бієнале. Дану позицію підтримали представники 22 європейських держав. Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас також наголосила на моральній неприйнятності участі Росії у міжнародних культурних подіях на тлі системного знищення української культурної спадщини. У цьому контексті було порушено питання подальшої фінансової підтримки Венеційської бієнале з боку Європейського Союзу.
Україна вже запровадила персональні санкції проти певних осіб, причетних до підготовки російського павільйону, та продовжує системну взаємодію з міжнародними союзниками з метою забезпечення відповідності культурних платформ принципам відповідальності та демократичних цінностей.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародне журі Венеційської бієнале йде у відставку через розбіжності щодо повернення на захід Росії.
Фото: mincult.gov.ua
Венеційська бієнале Росія Бережна Мінкульт “`