Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), до якого все частіше звертаються українці, виніс вирок на користь українки Людмили Майбороди, якій під час операції у Львівській обласній лікарні видалили здорову нирку і навіть не повідомили про це у процесі виписки. Через кілька місяців жінка дізналася з анонімного телефонного дзвінка, що її ліву нирку «вкрали».
Офіційне розслідування встановило, що орган видалили для порятунку життя пацієнтки, проте за цивільним позовом Людмили Майбороди вона отримала відшкодування від лікаря, який її консультував.
Щодо справи «Майборода проти України» у ЕСПЛ, яка розглядалась більше 10 років, то суд констатував проблеми спілкування лікарів із пацієнтами та їхніми родичами, зокрема, щодо отримання нами інформованої згоди на медичне втручання та інформування про результати такого втручання.
Лікар вибачився за те, що не повідомив про видалення нирки, у листі пацієнтці
Людмила Майборода мешкала в Сваляві на Львівщині. 7 березня 2000 року у обласній клінічній лікарні їй видалили ліву надниркову залозу. Наступного дня консиліум лікарів встановив, що у пацієнтки, ймовірно, розвинулася післяопераційна внутрішня кровотеча і для усунення проблеми запропонував Людмилі провести термінове хірургічне втручання. Отримавши усну згоду пацієнтки, медична бригада провела другу операцію, в ході якої ліву нирку, яка згідно з попереднім діагнозом була здорова, видалили. Тобто Людмилі Майбороді провели нефректомію. Проте через місяць під час виписки з лікарні пані Людмилі видали довідку на офіційному бланку закладу з печаткою, де друга операція була описана так: «видалення згустків крові з ложа лівого наднирника, та зупинка кровотечі в дрібних гілках ниркової артерії». Пацієнтці також було рекомендовано з'явитися на повторний прийом до лікарні у вересні 2000 року.
Але у травні 2000 року Людмила Майборода отримала анонімний телефонний дзвінок. Невідомий повідомив, що ліву нирку Людмили «вкрали». За словами жінки, після цього дзвінка вона зробила кілька безуспішних спроб потрапити на прийом до лікарів для з’ясування обставин. Коли ж про скандал дізнались журналісти, то хірург, який оперував Людмилу, надіслав їй листа з вибаченнями за те, що приховав інформацію про видалення нирки. Лікар пояснив, що таким чином хотів полегшити її одужання та планував повідомити їй про нефректомію на наступному прийомі у вересні…
Обурена Людмила Майборода звернулася до омбудсмена зі скаргою. Вона була скерована до прокуратури, і в листопаді 2000 року прокурор Личаківського району Львова призначив розслідування, було порушено кримінальну справу проти лікаря у зв'язку з підозрою у зловживанні службовим становищем та підробці офіційного документа. Проте згодом слідчі, спираючись, зокрема, на висновки комісії медичних експертів, дійшли висновку, що нирка була видалена заради порятунку життя пацієнтки і знищена, а не продана для трансплантації. Людмила Майборода не оскаржила це рішення.
Читайте також: «Кривдник дзвонить брату і вимагає брехати, що це він так невдало впав»: на полігоні капітан ледь не до смерті побив бійця, який пройшов бої в Бахмуті
Після смерті матері її заяву до ЕСПЧ підтримала донька потерпілої
Але у вересні 2002 року жінка подала цивільний позов проти лікарні та медиків, які її прооперували. 29 грудня 2005 року Свалявський районний суд присудив заявниці 50 000 гривень відшкодування моральної шкоди. Суд встановив, що лікар порушив свої обов'язки, оскільки не повідомив у післяопераційний період ні пацієнтку, ні її родичів про те, що їй видалили нирку. Решта вимог Людмили Майбороди суди вищих інстанцій відхилили. То ж у пошуках правди жінка звернулась до Європейського суду з прав людини. Але 2016 року, коли ця справа перебувала на розгляді, Людмила Майборода померла. Її дочка повідомила суд про своє бажання підтримати заяву матері.
Судді ЄСПЛ одностайно постановили, що у справі мало місце порушення статті 8 — «Право на повагу до приватного і сімейного життя» Європейської конвенції з прав людини в частині незабезпечення права Майбороди на інформовану згоду. Суд, зокрема, встановив, що органи влади не перевірили, чи була можливість отримати згоду на видалення нирки від жінки до операції або від її родичів під час операції, і що держава Україна не створила належної нормативно-правової бази для захисту права Людмили Майбороди на інформовану згоду.
Читайте також: «Сумніваюся, що він сам себе підірвав»: адвокат про загиблого в київському суді Ігоря Гуменюка, якого 8 років тримали в СІЗО без вироку
«Лікар зобов'язаний роз'яснити пацієнтові в доступній для нього формі стан його здоров'я, мету будь-яких запропонованих обстежень і лікування, а також прогноз можливого розвитку його захворювання, включаючи будь-який ризик для життя і здоров'я, — йдеться у рішенні ЄСПЛ. — Лікар зобов'язаний ознайомити пацієнта з інформацією, що стосується його здоров'я. Пацієнт має право на ознайомлення з записами своєї історії хвороби та іншими документами, які можуть бути корисними для його подальшого лікування. Лікар може обмежити доступ до медичної інформації про пацієнта, якщо такий доступ може зашкодити здоров'ю пацієнта. У такому випадку лікар, враховуючи особисті інтереси пацієнта, інформує про це членів сім'ї пацієнта або законного представника пацієнта. У такому ж порядку лікар діє, коли пацієнт перебуває без свідомості».
Дочка покійної вимагала від лікарні та медиків, які оперували матір, 20 000 євро відшкодування моральної шкоди. Суд відхилив цю суму і призначив виплатити їй 4500 євро із податком.
– До Європейського суду з прав людини звертаються в справах людини проти держави щодо дотримання конвенції з прав людини. Крім того, це можуть бути міждержавні спори, зараз це заяви від України проти Росії. Але ЕСПЛ не може притягнути до відповідальності безпосередньо злочинців. Він встановлює порушення прав людини та присуджує компенсацію їй моральної та матеріальної шкоди, що і сталось у справі «Майборода проти України», — коментує «ФАКТАМ» представник Гельсінської спілки з прав людини адвокат Роман Лихачов. — Кошти виплачує держава, тому що з рішенням ЕСПЛ заявник має звернутись до виконавчої служби. Тобто це відбувається за кошти платників податків. А безпосередньо причетна особа, яка допустила порушення прав заявниці, нічого не сплачує. На мою думку, український уряд повинен розробити механізм, аби так не відбувалось. Крім того, потрібно змінювати законодавство щодо притягнення лікарів до відповідальності за ненадання якісної медичної допомоги. Зараз строк притягнення складає три роки. За цей час слідчі не встигають розслідувати такі провадження та проводити всі експертизи, відповідно справи закривають.
Раніше «ФАКТИ» писали, що вирок суду у гучній справі обурив рідних жертви: «Масажистка, з вини якої померла моя дружина, залишиться непокараною».
