Автор фото, Reuters
Підпис до фото,
Наслідки російського ракетного удару по Львову 6 червня
Європейські союзники розходяться щодо того, коли запропонувати Києву членство в НАТО. Проте головне питання, чи роблять вони зараз достатньо, щоб допомогти Україні. Про це міркують оглядачі іноземних ЗМІ напередодні саміту альянсу.
Питання про членство України в НАТО стане одним із ключових у Вільнюсі, де 11-12 липня збереться 31 країна-учасниця альянсу.
Київ усвідомлює, що офіційного запрошення до альянсу він поки що не отримує, однак Володимир Зеленський наполегливо закликає президента США Джо Байдена та лідерів НАТО вжити негайних "конкретних кроків" щодо гарантій безпеки. Зеленський стверджує, що це підвищить моральний дух українських солдатів і надішле важливий сигнал Володимиру Путіну.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що на дводенному саміті альянс погодиться модернізувати збройні сили України, створить новий форум високого рівня для консультацій і підтвердить, що одного дня Київ вступить до НАТО, повідомляє Associated Press.
Лідери альянсу також планують збільшити витрати на оборону України, передавши додаткову зброю, боєприпаси та іншу допомогу, як-от уніформу та медичне обладнання в Україну.
- Ердоган після перемовин із Зеленським: Україна заслуговує на членство в НАТО
- У НАТО лишився рік, щоб визначитися з Україною – Times
Але поки війна не завершена, переговори про членство не розпочнуться.
Відповідаючи на запитання, коли і як Україна зможе стати членом НАТО, Столтенберг сказав, що "найголовніше зараз – забезпечити перемогу України".
Чи достатньо цього?
На думку оглядача The Guardian Саймона Тісдалла, найважливішим питанням для країн-членів альянсу зараз є те, чи роблять вони достатньо для того, щоб Україна війну виграла.
Є ризик, що Зеленський буде змушений піти на переговори – можливо навіть на територіальні поступки – заради миру, якщо нинішній контрнаступ не принесе прориву, поставок зброї бракуватиме, розпочнеться нова зимова енергетична криза, а підтримка західної громадськості впаде, припускає аналітик.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
Західні лідери альянсу переконані, що поки війна не завершена, переговори про членство Україні не розпочнуться
Таємні неофіційні переговори США і Росії вже ведуться. Якби Україна вже була членом НАТО, як обіцяли 15 років тому, цього б не було.
Проте навіть зараз Байден відмовляється виходити за рамки посилених, довгострокових "зобов'язань безпеки". Ріші Сунак туманно каже, що "законне місце" України – у НАТО. Президент Франції Еммануель Макрон намагається грати на два боки, а Німеччина продовжує наполягати, що не обговорюватиме членство України, доки не закінчиться війна.
Як стверджує джерело британської The Telegraph, рішення німецького канцлера Олафа Шольца продиктоване побоюванням, що запрошення України до НАТО може призвести до війни альянсу з Росією.
Співрозмовник видання в НАТО сказав, що на саміті наступного тижня Берлін запропонує зосередитись на гарантіях безпеки для України, а не на пропозиціях щодо членства в альянсі.
"Берлін стримано ставиться до перспективи запропонувати негайне членство, – сказало джерело видання. – Потрібен час для розробки гарантій, а це, по суті, заблокує членство".
Такі застереження мають й інші країни альянсу, але, на думку Саймона Тісдалла, вони не обґрунтовані.
"Російській армії не вдалося перемогти Україну, а Путін, попри всі свої погрози, також боїться конфлікту між Росією та НАТО. Для нього це було б політичним і військовим самогубством", – пише автор колонки.
Сміливіші рішення
Позиція східної частини альянсу, на щастя, більш рішуча. Страх спровокувати Путіна – це саме те, чого він і домагається, зазначила минулого тижня прем'єр-міністрка Естонії Кая Каллас.
"Визначення тероризму полягає в тому, щоб змусити нас боятися, щоб ми утримувалися від рішень, які б інакше прийняли. І це те, що вони [Росія] намагаються зробити".
Східноєвропейські члени НАТО минулого місяця виступили із закликом дати відсіч російській агресії, адже це – "єдиний спосіб відновити мир і заснований на правилах порядок у Європі".
Дев'ять країн – Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія та Словаччина – приєдналися до НАТО після розпаду СРСР у 1991 році. Вони закликали до "нового політичного шляху, який приведе до членства України… як тільки дозволять умови", нагадує Тісдалл.
"Ми не повинні вагатися приймати сміливіші рішення, тому що в іншому випадку режим Путіна вирішить, що західні союзники занадто слабкі і якщо будуть загнані у кут, здадуться", – заявив президент Литви Гітанас Науседа.
Членство України – вступ у війну?
Основне заперечення проти цього аргументу полягає у тому, що в Україні триває війна, і отже, залучення України до альянсу рівнозначне вступу у війну, пояснює Тісдалл.
Утім, це не стало перешкодою для вступу до НАТО Німеччини у 1955 році, хоча частина її території була під контролем маріонеткового уряду, встановленого СРСР.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
Колишній генсек НАТО Андерс Расмуссен рішуче наполягає на чітких гарантіях безпеки для України
Андерс Расмуссен, колишній генсек НАТО, нещодавно припустив, що Польща може серйозно замислитися про створення коаліції країн, охочих більш рішуче допомагати Україні, якщо Київ нічого не отримає у Вільнюсі.
"Поляки вважають, що Західна Європа надто довго не прислухалася до їхніх застережень щодо справжньої російської ментальності", – сказав Расмуссен.
- Члени НАТО можуть направити війська в Україну, каже його ексочільник. Це реально?
Цю точку зору рішуче підтримує А. Весс Мітчелл, колишній помічник держсекретаря США, який стверджує, що деякі західноєвропейські уряди, які користуються "старими табу проти антагонізму з Росією", досі насправді не розуміють цього.
Якщо Україна не зможе відбити російську агресію, наслідки цього для Європи і світу будуть величезними, стверджує автор колонки The Guardian.
"Східна та Центральна Європа, Північний регіон і Балкани будуть дестабілізовані. НАТО доведеться перейти на постійну бойову готовність. Міжнародне право буде знищене. Для Китаю буде створено прецедент щодо Тайваню", – пише оглядач.
На його думку, НАТО має докласти максимум зусиль, щоб забезпечити перемогу України – жодних умов та застережень вже не повинно залишатися.
