Доступ до проваджень НАБУ в реєстрі судових рішень мають понад 10000 осіб – керівник детективів 26.02.2026 15:39 Укрінформ Доступ до проваджень Національного антикорупційного відомства (НАБУ) в реєстрі судових ухвал мають понад 10 тисяч осіб, в числі яких – працівники Нацполіції, АРМА та Держбюро розслідувань.
Про це очільник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов поінформував під час засідання Комітету з питань антикорупційної політики стосовно подальшого вивчення обставин операції «Мідас» і діяльності антикорупційних органів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Відносно доступу в реєстрі судових ухвал – насправді на даний момент доступ до наших рішень і наших кримінальних проваджень в реєстрі судових рішень мають більше ніж 10 тисяч осіб – це всі судді, значна кількість працівників АРМА, фінмоніторингу, НПУ, ДБР, БЕБ, прокурорів, СБУ», – сказав він.
Абакумов констатував, що при такій чисельності людей неможливо зберегти таємницю досудового слідства.
«Якщо взяти дану справу («Мідас» – ред.), то нами було заплановано (після проведення певних обшуків – ред.) ряд інших слідчих і процесуальних дій, для чого було потрібно отримати рішення про проведення обшуку. Це рішення потрапляє до реєстру автоматично з моменту його видачі, і в нас є 30 днів, щоб визначити, коли найбільш сприятливий час для здійснення цього обшуку. І всі ці дні будь-хто з цих працівників може переглянути це рішення і попередити осіб, в яких ми плануємо провести цю слідчу дію», – пояснив очільник підрозділу детективів НАБУ.
У бюро вважають це вкрай негативним і небезпечним явищем для всього процесу кримінальної юстиції.
«Тому що порушується сама таємниця (досудового розслідування – ред.) шляхом розміщення (матеріалів справи – ред.) у місці, де це рішення може переглянути більше ніж 10 тисяч осіб. Якщо говорити про те, чим ви можете допомогти (народні депутати – ред.) – ми систематично протягом 5 років вже заявляємо, що це серйозна проблема для всіх правоохоронних органів. Я прошу, якщо є можливість, допомогти нам із цим», – сказав він, звертаючись до присутніх на засіданні комітету нардепів.
Зі свого боку очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко роз’яснив, в чому ризик широкого доступу до судового реєстру.
«Коли у пошуку (в Єдиному держреєстрі судових рішень, – ред.) ти вводиш номер конкретного кримінального провадження, реєстр тобі показує всі рішення, які судом видавалися по цьому конкретному кримінальному провадженні», – сказав Клименко, коментуючи спроби невстановлених осіб дізнатися про хід розслідування справи «Мідас» через доступ до судового реєстру.
За його словами, це дає можливість відстежувати кожний крок слідства. «Куди ми рухаємося, яким буде наш наступний крок (…). Тобто фактично це системна протидія самому розслідуванню, якщо ти маєш доступ до цього реєстру», – відзначив очільник САП.
Він закликав народних обранців врегулювати проблему широкого доступу до судового реєстру на законодавчому рівні.
«Врегулювання нормальної роботи цього реєстру, до речі, збалансує питання і відносно невідкладних обшуків. Більшість правоохоронних органів проводять невідкладні обшуки саме через цей «провал». Тому що поки вони подадуть клопотання, поки вони отримають рішення, фігуранти вже обізнані», – відзначив Клименко.
Він розповів, що деякі адвокати надавали навіть такі послуги: створили програму, яка за ключовими словами моніторила в судовому реєстрі справи у ВАКС, деяких судах Києва та Харкова.
«Тобто за ключовими словами вони надавали таку послугу, що ти заздалегідь отримаєш інформацію, якщо хтось звернеться з арештом, з обшуком і тому подібне», – додав керівник САП.
Голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна закликала представників антикорупційних органів надати комітету відповідні звернення для реагування.
Як повідомлялося, у листопаді минулого року директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос просив народних депутатів позбавити можливості не причетних до справ бюро правоохоронців і суддів дізнаватися про слідчі дії з Єдиного державного реєстру судових рішень.
10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції в сфері енергетики. За даними слідства, учасники злочинної організації побудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.
Основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне одержання неправомірної вигоди від контрагентів НАЕК «Енергоатом». Обсяг цієї неправомірної вигоди становив від 10% до 15% від вартості контрактів.
Фото: НАБУ
НАБУ САП Суд Верховна Рада