На тлі збільшення курсу євро щодо гривні, українські банки продовжують рух до інтеграції фінансової системи. Ключовим аспектом євроінтеграційного процесу є вступ України до SEPA (Single Euro Payments Area — єдиної зони платежів в євро), що прямо впливає як на банки, так і на підприємства та населення.
ВІДЕО ДНЯ
Про це виданню «ФАКТИ» повідомив віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов. За його словами, основою для цього буде оновлений урядовий законопроєкт № 14327 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, визначеним Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів».
Фахівець вважає, що результати такого рішення будуть багатогранними:
1) це можливе зменшення вартості міжнародних переказів у євро, особливо для банків, які не мають розгалуженої мережі кореспондентських рахунків у закордонних фінансових організаціях;
РЕКЛАМА
2) значно скоротиться час здійснення платежів: якщо міжнародні перекази можуть тривати один-два робочі дні, то після повної інтеграції в SEPA йтиметься про години, а в окремих випадках навіть про майже миттєві транзакції.
Окрім цього, буде:
- впроваджено Єдиний реєстр рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб — у ньому буде знаходитися обмежений перелік даних: номер рахунку у форматі IBAN, найменування банку, ПІБ власника тощо. Інформація про залишки коштів чи рух грошей на рахунках до цього реєстру не вноситься. Доступ до нього отримають лише органи фінансового моніторингу та банки в рамках законодавчо встановлених повноважень;
- виявлено кінцевих бенефіціарів бізнесу — таким чином держава робить наступний крок до того, щоб інформація про справжніх власників бізнесу була правдивою, перевіреною. Законопроєкт передбачає не тільки удосконалення реєстрів бенефіціарів, а й підвищення відповідальності за надання неповних або свідомо неправдивих даних. У європейській практиці прозора структура власності є обов’язковою умовою для доступу до фінансових послуг та міжнародних розрахунків;
- посилено фінансовий моніторинг, що пропонується проводити в першу чергу через централізацію даних, стандартизацію форматів звітності та сумісність із європейськими системами.
Банкір нагадав, що з 2025 року система фінансового моніторингу в Україні діє в режимі посиленого контролю, з акцентом на карткові перекази (p2p) та запобігання використанню так званих «дропів» (осіб, які надають свої платіжні інструменти іншим особам для здійснення підозрілих операцій).
РЕКЛАМА
Головна відмінність сучасного підходу полягає у переході від формальної перевірки сум до поведінкового та орієнтованого на ризики аналізу клієнтських операцій. Банки оцінюють не лише розмір переказів, а й періодичність, походження коштів, число контрагентів та відповідність транзакцій фінансовому профілю клієнта.
Одним із дієвих інструментів такого контролю стало запровадження лімітів на вихідні карткові перекази. У рамках міжбанківської угоди більшість банків обмежують можливість переказів від 50 тис. грн до 100 тис. грн на місяць. Як запевняє банкір, існуючі обмеження не стосуються понад 95% користувачів платіжних карток.
Фахівець зазначив, що гранична сума обов’язкового фінансового моніторингу залишається на рівні 400 тис. грн. Операції на таку суму або більше підлягають детальній перевірці автоматично, і банк зобов’язаний встановити джерело коштів, якщо воно не є очевидним або не відповідає фінансовому профілю клієнта. У випадку виявлення порушень або підтвердження високого ступеня ризику, банк має право заблокувати рахунок, обмежити проведення операцій або припинити ділові відносини з клієнтом, виконуючи вимоги законодавства у сфері боротьби з відмиванням грошей.
Щоб уникнути блокування рахунків, Сергій Мамедов рекомендує клієнтам дотримуватися простих правил: використовувати рахунки відповідно до їхнього призначення, правильно вказувати призначення платежів, уникати сумнівних схем та за необхідності мати підтвердження походження коштів. У такому випадку посилення вимог фінмоніторингу не створить жодних додаткових складнощів.
РЕКЛАМА
— Фінансовий моніторинг може здаватися «жахливим» на словах, але насправді він застосовується до дуже обмеженого переліку операцій. І більшість клієнтів зовсім не відчувають, що на ринку взагалі існують будь-які обмеження, — наголосив експерт.
Раніше «ФАКТИ» писали, що робити, якщо під час зняття грошей вимкнувся банкомат.