В Івано-Франківській області вивчають варіанти поновлення будівельних робіт на так званій «трасі до Буковелю». Наприкінці минулого року після громадського розголосу щодо виділення коштів на проєкт обсягом понад 9 млрд грн з держбюджету, Державне агентство відновлення та розбудови інфраструктури України заявило про відмову від його втілення. Тоді також йшлося про намір звільнити т. в. о. керівника служби в Івано-Франківській області Любомира Семаніва через нібито одноосібне прийняття рішень стосовно цього об’єкта без узгодження з центральним органом. Однак на початку лютого Семанів усе ще займає посаду.
ВІДЕО ДНЯ
За припущеннями, причиною цього може бути небажання першого заступника керівника Держагентства Миколи Бойка схвалити відставку, що може бути пов’язано з надією на відновлення проєкту після зменшення суспільного гніву. Раніше сфера його діяльності включала відбудову в Київській області, де фірма, з якою його асоціюють, завищувала кошторис робіт у Бородянці.
Відомості про те, що Микола Бойко не затверджує звільнення Любомира Семаніва, почали розповсюджуватися в коридорах місцевої влади на Прикарпатті кілька тижнів тому. Серед можливих причин називають його роль куратора будівництва «нової траси до Буковелю», роботи над якою були зупинені наприкінці 2025 року через активні обговорення в соціальних мережах та політичних колах у Києві.
Згідно з повідомленнями ЗМІ, мова йшла про новий відрізок шляху від села Бистриця до Яблуниці через Поляницю довжиною 28,6 км, у який планувалося інвестувати понад 6 млрд грн. Окрім того, паралельно були оголошені тендери на ремонт відрізку з Надвірної до Поляниці за 2,4 млрд грн. Роботи мала виконувати компанія ПБС. Ця інформація в той самий час співпала з новинами про плани повної реновації центру курорту та зведення нової «черги» поряд з уже існуючим гірськолижним містечком. Отже, логічно було припустити, що ремонтні та будівельні роботи державним коштом мають сприяти поліпшенню логістики для приватного бізнесу. До того ж, «Наші гроші» припускали, що йдеться також про політичний обмін фінансування будівництва траси на голоси групи народного депутата Ігоря Палиці, який має відношення до Буковеля, за бюджет та інші важливі ініціативи Офісу президента.
РЕКЛАМА
Після громадського резонансу, що виник у соціальних мережах на фоні нестачі фінансування інших важливих потреб, зокрема армії та соціальних виплат, Агентство відновлення заявило про відмову від реалізації цього проєкту. Спочатку повідомлялося, що дорога не має відношення до курорту і ремонтується на прохання «Нафтогазу», який здійснює видобуток у регіоні, а також на прохання місцевих громад. Наголошувалося, що роботи мають здебільшого косметичний характер, а обсяг реальних коштів, виділених на проєкт, значно менший, ніж вказувалося у ЗМІ. Однак з часом керівництво Агентства публічно спростувало існування планів «траси до Буковелю», «переклавши відповідальність» на місцеву Службу відновлення, яка нібито вирішила самостійно ініціювати відповідні рішення, не узгодивши їх з центром.
«Керівник служби пише заяву про звільнення»,— написав тоді голова Агентства Сергій Сухомлин на своїй сторінці у Facebook. Тендер анулювали.
Минуло майже два місяці, а Любомир Семанів продовжує виконувати обов’язки керівника Служби відновлення Івано-Франківської області. Співрозмовники в Агентстві відновлення та в органах влади Прикарпаття серед вірогідних причин цього називають можливий особистий інтерес першого заступника керівника Агентства Миколи Бойка.
РЕКЛАМА
Непрямим підтвердженням такого інтересу стало нещодавнє звернення народного депутата від фракції «Слуга народу» Олександра Копиленка до Державного бюро розслідувань, оприлюднене виданням Главком. У зверненні депутат просить перевірити спосіб життя керівників Агентства, серед яких і Микола Бойко. Зі змісту заяви випливає, що впродовж 1−3 січня 2026 року Бойко імовірно перебував на відпочинку в готелі «Тавель» (Буковель) та приватному котеджі у селі Ясіня на Закарпатті. Також 3 січня його бачили в готелі Radisson у Буковелі.
Крім того, у зверненні нардепа вказується, що того ж дня Бойко мав неформальну зустріч у Буковелі з Любомиром Семанівим та представниками бізнес-груп, пов’язаних із компанією ПБС.
«За наявною інформацією, ця зустріч була присвячена підведенню підсумків управлінських рішень, які в публічному просторі отримали назву „обдурювання громадськості“ — попри заяви керівництва держави про нетерпимість до подібних практик», — писала у своєму блозі політолог Катерина Одарченко.
Микола Бойко не вперше стає фігурантом скандалів, повʼязаних із можливими корупційними ризиками. У 2025 році його прізвище згадувалося в контексті аномального збільшення доходів і кількості контрактів на відбудову житла в Київській області у маловідомого до того ТОВ «Українська будівнича компанія». За даними системи YouControl, компанія у 2024—2025 роках значно збільшила обсяги проектів завдяки перемозі в тендерах на суму близько 1 млрд грн.
Як повідомляв народний народний депутат Ярослав Железняк, кінцевим бенефіціаром ТОВ «Українська Будівнича Компанія» може бути перший заступник керівника Агентства відновлення Микола Бойко.
РЕКЛАМА
«За даними наших джерел, головним вигодонабувачем схеми був і залишається Микола Бойко. Саме за його вказівкою проводилися тендери під конкретного переможця — ТОВ «Українська Будівнича Компанія», — цитує видання «Київ влада» нардепа.
Зі слів Железняка, йдеться про відбудову житлових будинків у Бородянці на вул. Центральна. У межах експериментального проєкту, затвердженого Кабінетом міністрів у серпні минулого року, на місці двох зруйнованих будинків планували побудувати нові багатоповерхівки. На кожний житловий комплекс передбачалося фінансування в розмірі 280 млн грн. Депутат стверджує, що ціни на будівельні матеріали були завищені — у середньому на кілька десятків мільйонів гривень на кожний будинок. За інформацією Железняка, тендерну документацію готувала саме «Українська Будівнича Компанія».
Видання «Наші гроші» повідомило, що можлива переплата при виконанні робіт у будинку на вул. Центральній могла перевищувати 7 млн грн. Також передбачалось, що завищення вартості матеріалів могло бути використане для виплати зарплат у конвертах будівельникам. Голова Агентства Сергій Сухомлин заявив про намір звернутися до Національного антикорупційного бюро з проханням перевірити наведені факти. Сам Микола Бойко заперечив свою причетність до компанії.
Специфікою ситуації є те, що на відміну від інших об’єктів відновлення, для яких бюджетних коштів може не вистачати, проєкти «Української Будівничої Компанії» фінансуються в повному обсязі. За версією учасників ринку та аналізу тендерної документації, для компанії створюються пільгові умови, які ускладнюють участь конкурентів. Це, за припущеннями представників бізнесу, відбувається завдяки проєктно-кошторисній документації, що не відповідає реальному стану будівництва. У результаті підрядні організації не можуть завершити об’єкти без коригувань документації, а через це отримують санкції у вигляді заборони брати участь у закупівлях Агентства протягом трьох років.
У контексті дефіциту державних коштів на оборону та основні соціальні потреби реалізація масштабних проєктів з ознаками корупційних ризиків виглядає особливо проблематичною. Разом з тим, публічність цих схем та увага громадськості можуть стати додатковим фактором для розслідувань з боку Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро. За умов воєнного стану такі випадки можуть бути кваліфіковані як незаконне збагачення та зловживання службовим становищем. У випадках, що стосуються дорожнього будівництва, йдеться про значні суми, а отже прокуратура може вимагати для порушників максимальні терміни покарання.
Раніше українці неоднозначно відреагували на будівництво ОККО масштабного гірськолижного курорту в Карпатах під час війни.