Правозахисники оприлюднили дорожню карту стосовно захисту осіб, які постраждали від збройної агресії РФ проти України Фото 03.02.2026 16:14 Укрінформ Об’єднання правозахисних інституцій представило дорожню карту проєктів законів та 17 першочергових заходів у галузі захисту прав осіб, що постраждали від збройної агресії Росії проти України, на 2026 рік.
Презентування відбулося в прес-центрі Укрінформу.
За словами директорки з адвокації Центру прав людини «ZMINA» Альони Луньової, об’єднання вже шостий рік поспіль формує перелік пріоритетних заходів для органів державної влади, проте цьогорічний документ вперше містить пропозиції для Президента України.
Альона Луньова
«Цього року – вже 17, оскільки проблем не стає менше, а викликів тільки більше. Разом з тим, не всі заходи, які ми вважаємо першочерговими, реалізуються та переносяться на наступний рік», – зауважила Луньова.
Згідно з її словами, пропозиції для Президента зачіпають, зокрема, облік інтересів потерпілих під час мирних переговорів, гуманітарний доступ, пошук зниклих та можливість виїзду з тимчасово окупованих територій.
«Ми наголошуємо на необхідності говорити про людський аспект, коли мова йде про припинення вогню або мирні переговори, та брати до уваги інтереси мільйонів наших громадян, які перебувають на окупованих територіях», – підкреслила Луньова.
Вона додала, що окремий блок пропозицій стосується політики безпеки щодо жителів тимчасово окупованих територій, а також надання пріоритету виїзду та підтримки молоді з ТОТ. Крім того, вона рекомендувала переглянути структуру державної підтримки потерпілих від війни та утворити в уряді ефективний орган, відповідальний за цю політику.
Зі свого боку, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник заявила, що в Україні вже 12 років відсутня системна політика захисту усіх потерпілих від збройної агресії РФ.
Ольга Скрипник
«Тисячі людей, які постраждали від катувань, сексуального насилля, насильницьких зникнень чи незаконного позбавлення волі, залишаються "непоміченими" для держави та не мають жодної можливості для отримання допомоги», – підкреслила Скрипник.
Вона також акцентувала увагу на проблемах із захистом цивільних осіб, визволених з полону поза обмінами, та відсутність дієвої системи супроводу для звільнених.
Натомість керівниця напряму адвокації захисту житлових, майнових та земельних прав БФ «Право на захист» Анастасія Бурау повідомила, що незважаючи на запуск механізму компенсації за зруйноване та пошкоджене житло, велика частина потерпілих досі не має доступу до нього.
Анастасія Бурау
«Закон не розповсюджується на житло, зруйноване до повномасштабного вторгнення, а також на житло, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях, через що люди не мають можливості отримати компенсацію», – зауважила Бурау.
За її словами, вирішення цих проблем можливе шляхом ухвалення законопроєктів, зокрема №13136 та №11440, що передбачають розширення та спрощення компенсаційних процедур.
Водночас провідна юристка з аналітики законодавства ГО «Донбас SOS» Наталя Юрлова наголосила на необхідності безперервної та системної державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб.
Наталя Юрлова
«Стратегія щодо внутрішнього переміщення завершила дію у 2025 році, але станом на початок 2026 року уряд не запропонував нових стратегічних рамок», – підкреслила Юрлова.
Вона підсумувала, що об’єднання рекомендує ухвалити законопроєкт №12301, який встановлює логіку обов’язкової державної підтримки ВПО на всіх етапах внутрішнього переміщення, а також розробити план поступового розселення людей із місць тимчасового перебування.
Довідка. До об’єднання правозахисних інституцій входять Центр прав людини ZMINA, ГО «Донбас SOS», Кримська правозахисна група, БФ «Право на захист», ГО «Крим SOS», БФ «Схід SOS», ГО «Група впливу», БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та ГО «Розуміння кризи».
Фото: Кирило Чуботін/Укрінформ
Більше наших фото можна придбати тут
Тимчасова окупація Права людини Правозахисники Агресія РФ Зниклі безвісти