На польську літературну премію імені Капусцінського висунуто три українські твори 02.02.2026 15:40 Укрінформ Три українські видання – «Бахмут» Мирослава Лаюка, графічна новела «Коротка історія довгої війни» Маріам Найем, Юлії Вус, Івана Кипіди та «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеда – потрапили до розширеного переліку польської літературної відзнаки імені Ришарда Капусцінського за кращі репортажні роботи.
Як інформує Укрінформ, про це передає Читомо.
Репортаж Мирослава Лаюка “Bachmut” зі знімками Данила Попова з’явився друком у польському видавничому домі Ha!art у перекладі Мацея Пьотровського. В Україні твір видавало видавництво Ukraїner.
«Книга репортажів та есе про повсякдення війни під час найзапекліших боїв за Бахмут взимку та в березні 2023 року. Автори проводять дні й ночі з українськими піхотинцями й артилеристами, лікарями й капеланами, рятувальниками та дітьми в місті та його околицях, де точаться артилерійські обстріли та бої на вулицях», – зазначено в анотації до публікації.
Автор став володарем нагороди імені Юрія Шевельова у 2024 році за цей репортаж.
У 2023 році Олександр Михед був нагороджений премією імені Юрія Шевельова за цю книжку.
«Автор працював над книгою тринадцять місяців, описував те, що пережив разом із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні перебували в Бучі під час окупації. Про те, як змінюємося ми, як наша щоденна мова перетворюється на мову війни, колись знайомі та важливі речі – на болючі подразники, а певні відчуття та емоції — на ті, які хочеться забути, але водночас зберегти назавжди. Ця книга не є лише роздумами автора, скоріше навпаки: він зібрав і виклав роздуми та переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення», – вказано в анотації.
«За час повномасштабної війни з’явилося багато оповідей, зокрема графічних, де про нашу війну говорять іноземці. Але в цій війні живемо ми. І нам було важливо розповісти про неї самим. Щоб і ми, і іноземці побачили її нашими очима, про те, як ми її відчуваємо. Перед вами — згадка про те, що з історичної перспективи війни ніколи не є простими історіями, але з особистої точки зору це просте питання — чи житиму я, чи ні? Історичний контекст російсько-української війни, від Середньовіччя до сучасної України, підкреслює тривалий характер конфлікту, його політичні витоки та паралелі в часі. І, безумовно, ця графічна розповідь про наше життя зараз, оскільки за кожним конфліктом стоять реальні люди з реальними історіями, назавжди зміненими хаосом війни», – зазначено в анотації.
Загалом до розширеного списку премії у 2025 році увійшло 137 творів, з яких 96 написано польською мовою, 41 – у перекладі.
Переможців оголосять 30 травня.
Премія імені Ришарда Капусцінського (Nagroda im. Ryszarda Kapuścińskiego) – міжнародна відзнака, якою вшановують книги репортажів, що підіймають значущі сучасні питання, заохочують до роздумів та поглиблюють знання про світ інших культур.
Премію заснувала у 2010 році Варшавська міська рада. Співорганізатором стала редакція «Газети Виборчої», а почесною патронесою – дружина Капусцінського Аліція.
Ришард Капусцінський – польський репортер, публіцист, поет і фотограф. Його репортажні роботи набули великої популярності не лише як актуальна журналістика, а й як література. Капусцінський став найбільш перекладеним польським автором після Станіслава Лема. Він кілька разів був кандидатом на Нобелівську премію.
Як повідомляв Укрінформ, капітула премії імені Юрія Шевельова оприлюднила короткий список номінантів на здобуття нагороди за 2025 рік. Фіналістами премії за найкращу українську книгу есеїстики стали Віра Агеєва «Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам’ять та ідентичність», Артур Дронь «Гемінґвей нічого не знає» і Дмитро Крапивенко, «Усе на три літери».
Фото: Читомо
Польща Премія