Українці та світ згадують жертв Голокосту.

Українці та світ віддають шану жертвам Голокосту Актуалізовано 27.01.2026 10:26 Укрінформ Українці та міжнародне товариство у вівторок, 27 січня, відзначають день вшанування жертв Голокосту.

Як повідомляє Укрінформ, Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який щорічно припадає на 27 січня, було засновано ухвалою Генеральної асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7).

27 січня 1945 року армія 1-го Українського фронту визволила один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

За інформацією Українського інституту національної пам’яті, протягом Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що мала на меті викорінення народів і груп, котрі нацисти вважали загрозливими або неповноцінними. Приблизно 1,5 млн з них були з території теперішньої України.

"Голокост, що спричинив винищення однієї третини євреїв та великої кількості представників інших національностей, назавжди залишатиметься для людства застереженням щодо небезпек, які криються в ненависті, фанатизмі, расизмі й упередженнях…", – зазначено в резолюції Генасамблеї ООН.

За минулий рік ключові місця пам’яті про Голокост в Україні стали цілями атак росіян.

Це Бабин Яр, символ Голокосту від куль у Східній Європі. 1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових розстрілів, здійснених нацистами в цій місцевості, а потім спалювання ними тіл з метою приховати сліди злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру, цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.

Також це Дробицький Яр у Харкові – відоме місце масових убивств цивільного населення, переважно єврейського, нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії було відкрито меморіальний комплекс. А у 2022 році в центральний монумент меморіалу – менору влучили російські снаряди.

Як відзначили в УІНП, Ванда Об’єдкова була однією з тих людей, котрі вижили в окупованому гітлерівцями Маріуполі. Її мати була єврейського походження. Ванда Семенівна врятувалася тільки завдяки тому, що переховувалася від нацистів у міських підвалах. У цих самих міських маріупольських підвалах завершилося через 80 років її життя, 4 квітня 2022 року, коли вулиці та будинки міста перетворювали на руїни російська артилерія й авіація.

Борис Романченко був в’язнем одного з найбільших концтаборів нацистської Німеччини — Бухенвальда. Крім того, його тримали в таборах Пенемюнде, Дора і Берген-Бельзен. Він дбав про збереження пам’яті про нацистські злодіяння, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора. Свої знання про жахи Другої світової війни Борис Тимофійович передавав прийдешнім поколінням. Його життя трагічно обірвалося у власній харківській квартирі, в яку 18 березня 2022 року поцілили росіяни. Борису Романченку було 96 років, наголосили в УІНП.

* * *

Україна вважає збереження пам’яті про Голокост, просвіту та міжнародну взаємодію спільною відповідальністю перед майбутніми генераціями, йдеться у коментарі Міністерства закордонних справ.

У зовнішньополітичному відомстві констатували, що для України ця дата має особливе значення, оскільки на нашій землі було скоєно одні з найбільш жахливих злочинів Голокосту: у Бабиному Яру, Дробицькому Яру, у містах і селах по всій Україні нацисти винищили понад 1,5 мільйона євреїв.

«Ці трагедії назавжди вкарбувані у нашій спільній пам’яті як зловісне нагадування про те, до чого можуть призвести ненависть та нетолерантність», – підкреслили в МЗС.

У відомстві наголосили, що, вшановуючи пам’ять багатомільйонних жертв Голокосту, Україна підтверджує свою прихильність принципам поваги до людської гідності, готовність до рішучої боротьби з проявами антисемітизму, ксенофобії та будь-якими іншими формами дискримінації.

«Ми продовжуємо працювати над увічненням історичної пам’яті про Голокост, підтримувати освітні проєкти й міжнародну співпрацю у цій галузі. Пам’ять про Голокост – це не тільки шана минулому, але й наш борг перед майбутнім», – акцентували в МЗС.

* * *

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко у День вшанування жертв Голокосту наголосила, що пам’ять про цей найжахливіший злочин в історії є застереженням світу про обов’язок зупиняти злодіяння проти людства і не мовчати перед лицем насильства.

«Сьогодні світ віддає шану пам’яті мільйонів жертв Голокосту — одного з найжахливіших злочинів у світовій історії. Під час Другої світової війни нацистський режим знищив приблизно шість мільйонів євреїв, а також інших безневинних людей, серед яких були й українці», – йдеться в повідомленні.

Бабин Яр став одним із найтрагічніших символів цієї трагедії в Україні: за час окупації нацисти вбили там приблизно сто тисяч євреїв, українців, ромів та представників інших національностей — лише через їхню ідентичність.

Свириденко підкреслила, що пам’ять про Голокост — це нагадування світовій спільноті про відповідальність зупиняти злочини проти людяності, оберігати людське життя і не замовчувати випадки насильства, яке сьогодні знову відбувається в центрі Європи.

«Непокаране зло породжує нові злочини. І лише об’єднавшись, його можна подолати. Людське життя має лишатись найвищою цінністю для усього цивілізованого світу», – наголосила Прем’єр-міністр.

* * *

Керівник Офісу Президента Кирило Буданов у День вшанування жертв Голокосту заявив, що лише справедлива відплата за злочини може гарантувати, що гасло “Більше ніколи” нарешті стане дійсністю.

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голокосту, але водночас мусимо визнати гірку істину: пасивна пам’ять не стала запобіжником від нових геноцидів. Доказ цього – російська агресія проти України», – сказав Буданов.

Він наголосив, що запобігання новим трагедіям неможливе без рішучої готовності діяти на упередження та невідворотного покарання для воєнних злочинців. «Лише справедлива відплата за злочини може запевнити, що гасло «Більше ніколи» врешті-решт втілиться в реальність», – акцентував керівник ОП.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві в Українському домі з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня відбудеться відкриття виставкового проєкту "В пошуках загубленого сенсу. Матвій Вайсберг".

Голокост Історія Буданов

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *