Український банківський сектор уже понад десятиріччя лишається у полоні проблемних активів, що давно втратили свій економічний сенс. Вони не генерують прибутку, але обтяжують фінансові звіти банківських установ та обмежують кредитування підприємництва та інвестиційних проєктів.
ВІДЕО ДНЯ
Згідно з відомостями НБУ, наприкінці 2025 року розмір непрацюючих позик перевищував 370 млрд грн. Більше 80% цього портфеля сконцентровано в державних банках, де рівень проблемної заборгованості наближається до третини. Значна частина банківського капіталу фактично «законсервована» у боргах, що роками не обслуговуються. За таких обставин повноцінне фінансування економіки лишається чимось нереальним.
Чому проблему роками не розв’язували
Офіційно інструменти для опрацювання проблемних активів були доступні й до цього. Однак керівництво державних банків потрапило в тенета правових і репутаційних небезпек.
РЕКЛАМА
Відчуження боргів зі знижкою, анулювання заборгованості або передача активів інвесторам часто сприймалися як потенційно збиткові або корупційні рішення. Будь-яка спроба очистити баланс могла завершитися ревізіями та кримінальними провадженнями. Тому банки роками утримували неліквідні активи, фактично консервуючи дану проблему.
Нове законодавство: підґрунтя для зрушень
Наприкінці 2025 року ситуація почала змінюватися. Було ухвалено Закон № 4465-ІХ, який передбачив обов’язкову реалізацію власності держбанків через систему Prozorro.Продажі. Подібний підхід відповідає міжнародній практиці та забезпечує прозорість і конкурентну боротьбу.
РЕКЛАМА
Паралельно розробляється комплексна модель управління непрацюючими кредитами: узгоджена термінологія, зрозумілий алгоритм врегулювання боргів, можливість збуту активів за ринковою вартістю, захист менеджменту та податкова нейтральність.
Важливо, що передача проблемних позик новим власникам надає більше перспектив для добровільного врегулювання заборгованості. Інвестори та спеціалізовані організації мають більше засобів для переговорів із боржниками, реструктуризації боргів і відшукання взаємовигідних розв’язань. Це дозволяє не тільки повернути частину грошей, а й зберегти стабільний бізнес.
Загалом мова йде про переведення діяльності з проблемними позиками з «сірої зони» в прозору та передбачувану систему.
Без уряду механізм не працює
РЕКЛАМА
Незважаючи на прийняття закону, основний елемент досі не впроваджений. Кабінет Міністрів має затвердити правила відчуження проблемних активів і перелік виключень. Без цього банки не можуть повноцінно застосовувати нові норми.
Процедури залишаються невизначеними, ризики — значними, а відповідальність — особистою. Формально закон чинний, але механізм очищення балансів практично не функціонує. Зволікання з боку КМУ утримує сотні мільярдів гривень у статусі «неживого капіталу».
Прозорість замість ручного управління
Запропонована модель ґрунтується на відкритих електронних торгах у системі Prozorro.Продажі, де вартість визначається ринком. Це мінімізує ручне управління та закулісні домовленості.
Такий підхід дає змогу захистити інтереси держави, зменшити небезпеки для керівництва та повернути активи в економічний кругообіг.
Чому це критично для відновлення
Очищення балансів держбанків – це фундаментальна умова економічного зростання та післявоєнної відбудови. Поки банки обтяжені проблемними кредитами, вони не можуть повноцінно фінансувати бізнес і інфраструктуру.
Держава змушена безперервно підтримувати фінансові установи замість вкладень у розвиток. Крім того, Україна має зобов’язання перед МВФ і Світовим банком щодо систематичного розв’язання проблеми NPL, від чого залежить фінансова підтримка та довіра вкладників.
Час переходити до дій
Сьогодні держава має все необхідне для старту реформи: законодавчу базу, електронну інфраструктуру, міжнародну підтримку та досвід. Не вистачає лише вчасного рішення Кабінету Міністрів.
Без цього система залишатиметься напівзапущеною. Натомість швидке прийняття чітких правил гри дасть можливість трансформувати «погані кредити» з тягаря на ресурс для відновлення.
Очищені баланси – це сильні банки. Сильні банки – це доступні позики та основа розвитку країни в умовах війни та повоєнної відбудови.
Нагадаэмо, за новими правилами, відомості про позики українців зберігатимуться 10 років.