Спільнота оборонно-промислового комплексу (ОПК) активно обговорює плани влади щодо зміни правил бронювання працівників від мобілізації. Йдеться про запропонований ліміт «не більш ніж 85 %» для підприємств ОПК, які Міністерство оборони визнало критично важливими.
13 жовтня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час». Щодо відсоткових показників було відведено п’ять днів на доопрацювання.
Спочатку розглядалася ідея виключити з квоти працівників, які вже мають відстрочку, але від цієї пропозиції відмовилися. Обмеження «не більш ніж 85 %» для критично важливих підприємств ОПК наразі залишається в тексті проєкту.
Також планується створити при Кабміні координаційний центр за участю представників Служби безпеки, Головного управління розвідки, Служби зовнішньої розвідки та Нацполіції. Цей центр визначатиме критеріальність підприємств.
За даними «Технологічних сил України», зміни можуть торкнутися понад 900 компаній і більш ніж 300 тис. працівників — такий нині обсяг українського ОПК. Редакція LB.ua зібрала актуальні коментарі Міноборони, профільних асоціацій та представників оборонних компаній з цього приводу.
Позиція асоціацій і виробників
Першим цю тему порушив 9 жовтня Ігор Федірко, CEO Української ради зброярів.
«За інформацією з моїх джерел, до Міністерства оборони на погодження надійшов відповідний проєкт постанови. У ньому пропонують встановити ліміт “не більше ніж 85 %” для підприємств ОПК, які Міністерство оборони визначило критично важливими для функціонування економіки», — написав він.
Ігор Федірко
Федірко зазначив, що, за оцінкою Ради зброярів, працівники ОПК становлять не більш ніж 10 % усіх заброньованих у країні.
«Це люди, від роботи яких безпосередньо залежить забезпечення війська: інженери, технологи, оператори обладнання, фахівці зі складання, випробувань і ремонту», — розповів Федірко.
Водночас він наголосив на дефіциті кадрів у галузі, тоді як Мінекономіки пропонує «масштабувати оборонне виробництво й одночасно скорочувати можливість бронювати його працівників».
«Постійна інженерна гонка». Як влаштований ринок праці в українському DefenseTech і чи допоможе відкритий експорт
«Виробникам уже зараз потрібні нові люди. А їм пропонують обирати, кого з наявної команди залишити без бронювання», — пише керівник УРЗ.
Федірко наголосив, що Міноборони вже переглядало статус критичності підприємств, 14 % з яких не підтвердили його.
«Отже, механізм перевірки працює. Якщо є зловживання — потрібно перевіряти конкретні підприємства й конкретні підстави для бронювання», — підсумував він.
У «Технологічних силах України» зазначили, що бронювання працівників ОПК має залишатися на рівні 100 %.
На думку представників асоціації, рішення про 85 % створює пряму загрозу виробництву озброєння й виконанню оборонних замовлень.
Дрон-перехоплювач Sting
«Наслідок — затримки контрактів і зброя, яку військові не отримають вчасно», — зазначили ТСУ в дописі на Facebook-сторінці.
Також в асоціації заявили про низку інших норм, яких не обговорювали публічно. Наприклад, квота 85 % не буде застосовуватись одноразово: «На підприємстві, де працює тисяча військовозобов’язаних, 150 людей одразу втрачають броню. Після їхньої мобілізації ліміт порушується знову — і розброньовувати доведеться когось із решти. Процес відтворюється доти, доки на підприємстві не залишиться нікого».
Крім того, згідно з даними ТСУ, за рекомендацією Координаційного центру при Кабміні, який пропонують створити, підприємство може бути позбавлене статусу критично важливого, тож не отримає ліміту на бронювання понад 50 %.
За будь-якого розширення виробництва потрібно буде знову звертатися до Координаційного центру, щоб збільшена кількість співробітників потрапила до тієї ж квоти.
«Підприємства ОПК уже пройшли цикл підтвердження критичності цього літа. Проходити його заново, у стислі терміни і через новий орган означає призупинити системну роботу галузі», — зазначають у ТСУ. І наголошують, що підтвердження статусу критичності має залишатися за Міністерством оборони.
«Раніше це був закритий клуб». Як формується ринок зброї і де тут місце тендерам. Розмова з керівником DOT-Chain Defence
Ярослав Філімонов, CEO компанії KVERTUS, що розробляє комплекси радіоелектронної підтримки для захисту від БпЛА, зазначив, що у 2024 році Мінекономіки відстоювало 100 % бронювання, бо стабільність випуску зброї була пріоритетом: «Невже війську вже не потрібно стільки зброї? Наші замовлення й черга на місяці вперед свідчать про протилежне».
Нині його компанія планує нарощувати виробництво й локалізувати виготовлення компонентів. Але без кваліфікованих працівників обладнання не запустиш. Їх шукають місяцями, потім навчають і адаптують. Тепер додасться і ризик втратити тих, хто вже працює.
«Уряду час вирішити: ми нарощуємо випуск зброї чи змушуємо оборонку грати в голодні ігри за власні кадри? Фронту потрібні системи РЕБ і зброя, а не бюрократичні експерименти», — написав на сторінці у Facebook керівник компанії.
Ярослав Філімонов
Олексій Бабенко, CEO VYRIY Industries, що випускає безпілотники і комплектуючі до них, зазначив у дописі: «Обмеження бронювання — це посилення особового складу підрозділу ціною скорочення постачання зброї для них».
Він нагадав, що 95 % уражень, яких Україна завдає ворогу, здійснюють засобами власного виробництва. Нові правила, на думку Бабенка, можуть зупинити масштабування виробництва, затримати розробку нових рішень, постачання ефективних засобів на фронт.
Олексій Бабенко
Комерційна директорка українсько-британської defence-tech компанії Trypillian Вікторія Кульчицька у коментарі «РБК-Україна» зауважила, що невідомо також, за яким принципом компаніям визначати, хто з працівників важливіший — інженер, який розробляє продукт, чи спеціаліст, який його виготовляє і тестує. За її словами, втрата 15 % працівників не означає, що виробництво скоротять лише на 15 %: якщо з виробничого ланцюга випадає критичний спеціаліст, весь процес може зупинитися.
На думку представників оборонної асоціації NAUDI, такі зміни позначаться на темпах виробництва: «Поки новий працівник набуває кваліфікації, його продуктивність нижча, а досвідчені колеги витрачають час на навчання. Це підвищує собівартість продукції».
Що кажуть у Міноборони й Мінекономіки
10 жовтня міністр оборони України Євгеній Хмара під час зустрічі з журналістами заявив, що позиція міністерства — максимально бронювати працівників оборонної промисловості.
«Якщо підприємствам ставиться завдання масштабувати виробництво критичних для фронту систем і держава дає їм контракти, вона має створити умови для виконання цих контрактів», — зазначив керівник міністерства.
Водночас, наголосив він, система має враховувати реальний внесок підприємства у забезпечення Сил оборони й бути справедливою.
При цьому міністр не уточнив, що це означає і як вимірювати.
Євгеній Хмара
LB.ua надіслав запит у МОУ з проханням роз’яснити, чи надходив до міністерства проєкт постанови і яку позицію воно надало, скільки підприємств ОПК мають статус критично важливих і скільки працівників на них заброньовано, скільки підприємств не підтвердили цього статусу під час останнього перегляду, чи фіксували випадки зловживань бронюванням, як у міністерстві оцінюють вплив зниження ліміту до 85 % на виконання оборонних контрактів і чи має Міноборони власні пропозиції, як удосконалити системи бронювання.
Публічної комунікації з боку Міністерства економіки щодо цієї пропозиції не було. Нардеп Олександр Федієнко, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, каже, що направив депутатський запит у міністерство. Станом на 15 жовтня відповіді не отримав, зазначив він LB.ua.
LB.ua також звернувся до Мінекономіки із запитом, на які саме підприємства поширять обмеження, чим обґрунтовані саме 85 %, чи оцінювало міністерство вплив запропонованих змін на виконання чинних оборонних контрактів, зокрема, через дефіцит інженерів, технологів й операторів обладнання. А також чи отримувало зауваження від колег з Міноборони на тлі заяви Хмари, чи планують переглядати цю цифру, а також чи буде якийсь перехідний період або ж винятки для окремих підприємств.
Наразі ми не отримали відповіді від жодного міністерства. Щойно отримаємо — опублікуємо.
Доповнено: 16 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд розглядає зниження відсотку бронювання для ОПК через велику кількість зловживань. Підприємства, що мають право бронювати працівників, можуть збільшувати штат до безкінечності, каже очільник Кабміну.
Він наголосив, що над постановою про перегляд правил бронювання продовжують працювати.
НРК Vepr
Остаточні ліміти уряд поки не затвердив: постанову ухвалили з одноденним доопрацюванням, а в частині відсоткових показників — з п’ятиденним. Обмеження стосується не лише оборонки: за даними нардепа Ярослава Железняка, 85 % пропонують для підприємств ОПК й енергетики, а для теплопостачання й водоканалів — 60 %. Тексту постанови станом на 15 жовтня не оприлюднили. Чим обґрунтовані нові ліміти, Мінекономіки не пояснювало.
У четвер у Верховній Раді виступили проти створення координаційного центру й закликали уряд відновити консультації щодо змін у правилах бронювання.
«Рональд Рейган колись справедливо зауважив, що уряд нагадує йому малу дитину. Добрий апетит і поганий контроль. Ми, представники різних депутатських фракцій і груп, вимагаємо відновити повноцінний природний парламентський контроль за вкрай важливою і надзвичайно чутливою галуззю — правилами бронювання від мобілізації для критично важливих підприємств», — зазначив у спільній заяві народний депутат з фракції «Голос» Сергій Рахманін.
За даними порталу: lb.ua