Спори щодо використання земель для видобування корисних копалин вимагають уваги до спеціальних норм земельного законодавства. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 902/152/25, яка стосувалася можливості встановлення земельного сервітуту на користь власника спеціального дозволу на користування надрами.
Правова проблема полягала в тому, чи може наявність права оренди або власності на землю слугувати підставою для відмови у встановленні сервітуту. Суди попередніх інстанцій вважали, що така відмова є можливою, а також висловили сумніви щодо обґрунтованості площі земельної ділянки для сервітуту та змісту позовних вимог. Верховний Суд не погодився з таким підходом. Колегія суддів наголосила на спеціальних положеннях земельного законодавства, які передбачають встановлення сервітуту як спосіб надання земельних ділянок власникам спеціальних дозволів на користування надрами. При цьому суд звернув увагу на необхідність належного доказування площі землі, яка потрібна для відповідної діяльності.
Верховний Суд підтвердив попередні правові позиції та розвинув їх застосування до обставин цієї справи. Зокрема, колегія врахувала висновки, сформульовані раніше щодо сервітуту як юридичного титулу надрокористувача та спрощеного порядку отримання земельних ділянок для відповідних потреб. Водночас, попередні судові інстанції не встановили всіх необхідних обставин для вирішення спору, тому їхні рішення були скасовані, а справу направлено на новий розгляд.
Детальніше про нову правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику можна дізнатися в аналітичному огляді.