Автор фото, EPA-EFE/REX/Shutterstock
У ніч проти середи шість російських регіонів і анексований Севастополь зазнали атаки бойових безпілотників. Найпотужніша атака відбулася на Псковський аеропорт.
Вперше від початку війни настільки масованої атаки безпілотників практично одночасно зазнали відразу кілька російських регіонів. Кількість дронів, які брали у ній участь, поки що точно невідома. Масштаби завданих збитків уточнюють.
Військовий оглядач ВВС Павло Аксьонов розмірковує про обставини удару дронів по аеродрому Пскова:
Масований удар дронами по об'єктах на території Росії та в анексованому Криму стався в ніч, коли російські війська обстріляли Київ крилатими ракетами та дронами.
Внаслідок російського удару по Україні загинули дві людини, водночас повідомлень про загибель людей після ударів, які завдали, як вважають, українські сили, не надходило.
- Псков і Брянськ в Росії атакували дрони: є руйнування і знищені військові літаки
- Нова атака дронів на Москву. Аеропорти припиняли роботу
- Нова атака на Москву і вибух у Ростові. Дрон збили біля дому Маргарити Симоньян
Однак якщо говорити про матеріальні збитки, то результат удару по аеродрому в Пскові виявився набагато більшим. За останніми даними, які не були офіційно підтверджені, там знищили два військово-транспортні літаки Іл-76, ще чотири літаки отримали пошкодження. Це, швидше за все, означає, що вони вибули з ладу – навіть у разі незначних пошкоджень літаки мають пройти ретельне обстеження. Якщо ж вони виявляться серйозними, то на літаки чекає довгий ремонт.
Для російських ВПС втрата двох важких транспортників і, ймовірно, тимчасовий вихід із ладу чотирьох – не критична втрата. Згідно з довідником World Air Forces 2023 журналу Flight International, на озброєнні військово-транспортної авіації Росії є 119 одиниць Іл-76.
Однак все одно це дорогі великі літаки, які займалися транспортуванням військ.
Особливість атаки на псковський аеродром ще й у тому, що він розташований приблизно за 700 кілометрів від найближчого кордону України.
Це досить велика відстань. В Україні є дрони із заявленою дальністю в тисячу та більше кілометрів – наприклад, Raybird-3 чи "Бобер". Їх, як вважають, вже застосовували під час ударів по Росії. Однак відстань 700 кілометрів по прямій насправді збільшується, оскільки дрон, ймовірно, у польоті маневрує, що може подовжити маршрут.
Крім того, якщо в польоті буде зустрічний або бічний вітер, йому також доведеться витрачати пальне, щоб подолати маршрут, або коригувати курс.
Тому в мережі відразу почали з'являтися версії про те, що дрони запустили не з території України, а ще звідкись. Висловлювали припущення, що це могла бути Білорусь та навіть країни Балтії.
Ці сумніви, з одного боку, логічні, оскільки це був справді масований удар – лише на псковське летовище, за попередніми даними, могли запустити понад 10 безпілотників.
Така кількість літальних апаратів, якщо їх запустили з території України, мали перетнути кордон і пролетіти в повітряному просторі Росії, і не бути виявленими або перехопленими протиповітряною обороною. Це дивно. У такому разі можна припустити, що їх могли запустити з території самої Росії, вибравши безлюдний район, який не контролюють радари військових.
Проте ще дивнішим є припущення, що досить великі апарати (розмах крила такого дрона зазвичай становить від двох до трьох метрів) можна доставити до Росії чи Білорусі й запустити звідти. Для запуску потрібно або рівна поверхня, на якій дрон міг би розігнатися, як літак, або катапульта, яка також є досить громіздкою конструкцією.
Тому ймовірність того, що дрони таки запустили з України, і їх просто не змогла перехопити російська ППО, досить велика. Це справді складна ціль – такі безпілотники, що летять на невеликій висоті, важко відстежити за допомогою радарів, а в темряві їх важко помітити візуально і вразити зі стрілецької зброї.
За повідомленнями з російських джерел, більшість дронів або збили, або їх вразили засобами радіоелектронної боротьби.
Однак кожен збитий дрон дає тим, хто його запускав, цінну інформацію про розташування засобів ППО та РЕБ, і тому з кожним таким нальотом даних про дірки у протиповітряній обороні дедалі більше. Можливо, саме тому й вдалося завдати удару по аеродрому у Пскові – перед цим у Брянській області збивали чимало безпілотників.
Ще одна особливість цього нальоту в тому, що він був масований. Дрони вразили не одну ціль в одному місті, їх виявили у різних регіонах Росії та анексованому Криму. Україна вже давно вкладає кошти у розробку та будівництво безпілотних апаратів. І, судячи з того, що удари безпілотниками стають дедалі більшими, вона має можливість або робити їх самостійно, або отримувати з якихось інших джерел.
Коли Росія розпочинала кампанію обстрілів України дронами іранського виробництва, під час обговорення цих подій досить багато говорили про ті труднощі, які їй доводилося долати: відсутність легального та відкритого доступу до електроніки, брак бензинових двигунів тощо. В України, яка не просто не перебуває під санкціями, але отримує допомогу від багатьох країн, з такими компонентами має бути менше проблем.
У цю гру можна грати удвох, і ЗСУ – судячи з того, як українські удари по російських об'єктах стають дедалі масовішими – цей виклик прийняли.
Автор фото, "Прикладная социопатия"
"Ціль – російська військова машина"
Дипломатичний кореспондент ВВС Пол Адамс відзначає, що цієї ночі безпілотники націлилися на російську військову машину.
Транспортний літак Іл-76 – далекобійний вантажний літак, ідеальний для транспортування військ і техніки на великі відстані.
Паливний склад у Калузі – остання ціль в серії українських атак на логістичні центри, залучені до підтримки російської військової машини.
Водночас на заводі мікроелектроніки в Брянську виготовляють компоненти для різноманітних російських систем озброєння.
На думку Адамса, Україна сподівається, що подібні атаки, а також артилерійські та ракетні удари великої дальності далеко за лінію фронту на півдні України зрештою дозволять українським силам прорватися через ці лінії та досягти певних успіхів до кінця року.
Редактор ВВС У Росії Стів Розенберг додає, що Київ рідко коментує подібні напади, але навіть без офіційних коментарів Україна надсилає Росії чіткий сигнал: ви напали на нас, значить, ми нападемо на вас, і ми маємо для цього можливості.
Він вбачає у цьому іронію, адже одним із виправдань, яке президент Путін навів для своєї "спеціальної військової операції" була необхідність зміцнення національної безпеки Росії, якій, як стверджував Кремль, загрожують Україна, Америка, НАТО та "колективний Захід".
Насправді ж вторгнення Росії в Україну призвело до збільшення небезпеки для Росії та російського народу.
Атака на Псков
Серія вибухів і пожежа сталася у районі аеропорту Пскова, який одночасно використовує цивільна та військова авіація Росії, на початку ночі.
Губернатор Псковської області Михайло Ведерніков заявив, що військово-цивільний аеропорт атакували безпілотники.
"Міноборони в Псковському аеропорту відбиває атаку безпілотників […] За попередньою інформацією, жертв немає. Масштаб руйнувань уточнюється", – написав губернатор.
На численних відео можна було побачити та почути роботу ППО. При цьому повітряної тривоги у місті не оголошували.
Агентство ТАСС повідомило з посиланням на екстрені служби, що на аеродромі пошкоджені чотири військово-транспортні літаки Іл-76.
Автор фото, Телеграм
Підпис до фото,
Скріншот одного з відео вибуху у Пскові, опублікованих місцевими жителями у телеграмі
Згодом ГУР Міноборони України заявило, що під час атаки знищили чотири літаки, а ще два пошкодили.
Місцеві телеграм-канали публікували відео зі звуками вибухів, стрілянини (імовірно по безпілотниках) та пожежі. Видання "Псковська губернія" припускала, що горіти могла нафтобаза, розташована в тому ж районі.
"Псковська губернія" також повідомляє про пожежу в районі в/ч 64044, поряд із Псковським аеропортом.
За повідомленнями, це територія 2-ї бригади спецназу ГРУ у Проміжницях, яка брала участь у нападі на Україну. Псковська влада поки що це повідомлення не підтвердила.
На атаку на Псков також відреагували у Кремлі.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав атаку "терористичною активністю київського режиму й зазначив, що влада з'ясовує, звідки прилетіли дрони.
"Я не сумніваюся, що наразі наші військові експерти якраз працюють над цими питаннями – з'ясовуються маршрути, аналізується те, як це було зроблено для того, щоб вжити відповідних заходів щодо недопущення таких ситуацій надалі", – сказав Пєсков.
Водночас речниця російського МЗС Марія Захарова заявила російським журналістам, що нічні атаки безпілотників на російську територію "не залишаться безкарними".
Вона поклала відповідальність за них на Україну і додала, що такі атаки вглибині Росії були б неможливими без даних розвідки західних країн.
Брянськ та інші міста
Над Брянськом збили три безпілотні апарати літакового типу, повідомив у телеграмі губернатор Брянської області Олександр Богомаз.
Постраждалих немає, працюють оперативні та екстрені служби, додав він.
Російський телеграм-канал MASH повідомив, що один зі збитих над Брянськом БПЛА впав на завод "Кремній ЕЛ" – він перебуває у списку найбільших російських підприємств мікроелектроніки.
За даними "Бази", падіння безпілотника на територію "Кремній ЕЛ" призвело до пожежі. Горіли 40 квадратів у 16-му корпусі заводу. Вогонь ліквідували о 01:50 ночі.
Вибухи лунали й в інших регіонах Росії. Влада повідомила про знищення дронів над Орловською, Калузькою і Рязанською областями.
Керівник окупованого Севастополя повідомляв про відбиття атаки безпілотників із моря в районі Севастопольської бухти.