Автор фото, Уніан
Підпис до фото,
29 червня в Україні проходили навчання на випадок надзвичайної ситуації на ЗАЕС
Україна отримує дедалі тривожніші сигнали про ситуацію на Запорізькій атомній станції. Одним з останніх стало повідомлення від президента України, що, за даними української розвідки, на даху кількох енергоблоків ЗАЕС російські військові розмістили предмети, схожі на вибухівку.
"Можливо, щоб імітувати удар по станції. Можливо, у них якийсь інший сценарій", – сказав Володимир Зеленський.
Росія раніше заперечувала подібні звинувачення, називаючи такі заяви "черговою брехнею". А МАГАТЕ заявило, що не виявило ознак мінування на станції.
Проінспектувавши станцію 5 липня, спеціалісти МАГАТЕ сказали, що не знайшли видимих слідів мін чи вибухівки, але додали, що їм треба "додатковий доступ" до інших будівель АЕС для подальших глибших перевірок.
- "Так було на Фукусімі". Один вкрай небезпечний сценарій, який може статися на ЗАЕС
- Катастрофа може бути ще масштабнішою. Як підрив Каховської греблі вплине на ЗАЕС
Ми вже описували один із ймовірних небезпечних сценаріїв, який може теоретично відбутися на ЗАЕС.
Хоча неможливо повністю перевірити наявність загрози, BBC Україна зібрала рекомендації та думки експертів про те, як захиститися, якщо трапиться ядерний інцидент.
Куди ховатися, що робити і чого робити не можна? І як дізнатися, чи піде радіаційна хмара саме на ваш населений пункт?
Які області в небезпеці
В Україні кожен день, а часом і частіше, на основі даних метеорологічних станцій моделюють карту можливого забруднення країни за допомогою системи RODOS.
Напрямок вітру не можна спрогнозувати далі, ніж на 4 доби наперед, тому щодня можна побачити різні сценарії.
Наприклад, якби аварія на ЗАЕС сталася 27 червня минулого року, розповідав Іван Ковалець, доктор технічних наук і співрозробник системи RODOS, значні дози опромінення можна було би отримати і в Болгарії, де того дня дощило.
Автор фото, НАН України
Підпис до фото,
Так виглядала в системі карта у випадку гіпотетичної аварії на ЗАЕС 27 червня минулого року за консервативних метеорологічних умов
Але якби аварія сталася 10 серпня минулого літа – постраждала би територія України, зокрема, Крим, а сусідні держави особливо не відчули би наслідків.
Але є і певні закономірності, які можна встановити, статистично обробивши багато сценаріїв розповсюдження радіації за різної погоди, і так відібрати "найгірші" сценарії.
Наприклад, якби аварія сталася 29 серпня минулого року, пояснює ВВС Ковалець, ЗАЕС була би розташована між двома атмосферними фронтами – теплим і холодним:
"Там вітер віє біля точки викиду (радіації – Ред.) на південний схід, і в протилежному напрямку – в іншій частині області, зайнятої хмарою. Тому хмара не вилітає з області, а розтягується і при цьому розмивається дощем".
Зі 150 обрахованих Ковальцем сценаріїв розповсюдження цей – найгірший. Напевне можна стверджувати, каже він, що в небезпеці буде 5-кілометрова зона навколо АЕС, і у відносній безпеці – все те, що розташоване далі ніж 550 кілометрів.
"А між 5-ма і 550-ма кілометрами розташовані області, які можуть бути в дуже різних умовах", – каже він.
Ніхто не знає, яка саме аварія може статися на АЕС, але і в найгіршому випадку зона евакуації не перевищуватиме 20 кілометрів, каже Ковалець.
У межах 150-кілометрової зони людям можуть рекомендувати сховатися в укриттях, каже вчений.
Автор фото, Future Publishing
Підпис до фото,
Багато що залежить від того, куди піде хмара над ЗАЕС
Спокійно може спати Львів, який розташований за понад 1100 кілометрів від міста-супутника ЗАЕС Енергодара, і більш-менш комфортно – за 450 кілометрів – почуватиметься Київ, пояснює Ковалець.
Але вчений, який живе у Києві, каже, що не став би легковажити і принаймні утримався би від активного провітрювання, якби хмара рухалася в напрямку столиці.
"Так, Київ буде у відносній безпеці, – каже Ковалець. – Але що означає безпека? Певною мірою столицю теж може зачепити".
Як радіація може вплинути на здоров'я українців
Радіація має вплив різної сили.
Найстрашніше – це незворотні чи, як кажуть лікарі, – детерміновані ефекти, пояснює вчений.
"Це коли людина протягом декількох тижнів отримує, наприклад, променеву хворобу і здебільшого помирає"
Променева хвороба спіткала багатьох ліквідаторів катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Однак ситуація на окупованій Запорізькій АЕС – особлива.
Енергоблоки на ній не працюють з вересня минулого року. Їх усі, крім одного, перевели в режим "холодного зупину".
Ще один – в режимі "гарячого зупину". Це означає, що його потрібно більше охолоджувати.
Але фактично станція не працює.
"А якщо реактор не працює, детермінованих ефектів не буде", – пояснює вчений.
Інша справа, що реактор у "гарячому зупині" можна легко повернути в роботу, пояснювала ВВС Україна незалежна експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна.
"Якщо реактор підключать, він почне генерувати електроенергію, з'являться короткоживучі ізотопи – йод і так далі. Тоді в разі аварії із розгерметизацією оболонки та розплавленням активної зони – мабуть, у межах проммайданчика, – але детерміновані ефекти все ж будуть", – пояснює Ковалець.
Однак якщо ситуація на ЗАЕС не зміниться, то навіть у випадку аварії, ніхто не мав би отримати променевої хвороби.
І нікому навіть не знадобиться вживати йодид калію, щоб захистити щитоподібну залозу від радіоактивного йоду, каже вчений.
Крім незворотних ефектів, бувають ще стохастичні, або випадкові.
"Це означає, що в людини, яка отримала опромінення, рак може виникнути, а може і не виникнути", – пояснює Ковалець.
Але, знову ж таки, якщо ситуація на ЗАЕС залишатиметься такою, як є, і реактори не введуть в роботу, то радіоактивний йод у повітря не потрапить, а відтак страх отримати рак щитоподібної залози є безпідставним, каже ВВС Володимир Берковський, директор Інституту радіаційного захисту.
"Звісно, все викликає хвороби – економічні кризи, війна, стрес, обстріли, ковід тощо. Все викликає додаткову захворюваність, і декілька мілізівертів радіації на рік теж можуть викликати", – каже Ковалець.
За міжнародними стандартами, щорічна доза радіації для людини не має перевищувати 1 мілізіверт, пояснює він і додає:
"Натомість у Києві, який хоч і розташований за понад 400 кілометрів від ЗАЕС, за певних умов можуть зафіксувати 10 мілізівертів, тобто вдесятеро більше норми".
Автор фото, Reuters
Підпис до фото,
Запорізька АЕС окупована з березня 2022 року
10 мілізівертів можуть дійти до Росії, а можуть і до Києва – залежить від погоди, каже Ковалець.
"У Львові, сподіваюся, не може бути і 1 мілізіверта", – резюмує науковець.
Як може постраждати довкілля
Чи доведеться мешканцям 20-кілометрової зони навколо ЗАЕС покинути свої домівки назавжди?
"Відселення – це серйозна річ, – каже Ковалець. – Один із критеріїв – це забруднення території, щільність випадіння цезію та інших аерозолів, які потрапляють у продукти харчування, вітром підіймаються в повітря".
Людина, яка живе на забруднених територіях, отримуватиме небезпечну дозу довгий час, пояснює він.
Щоб зрозуміти, виселяти її чи ні, вчені заміряють щільність випадіння цезію-137. Нижнім рівнем небезпеки, за якого можна відселяти людей, вважається щільність в 400 кілобекерелів на метр квадратний, каже Ковалець.
"Це дуже серйозне забруднення – більше, ніж на околицях чорнобильської зони, де зараз близько 100 кілобекерелів".
Людям не можна вживати продукти з цієї території, і вона може сягати до 170 кілометрів завдовжки та 10-15 завширшки, пояснює вчений.
За деякий час сільське господарство знову повернеться на ці території, та для цього ґрунт треба буде рекультивувати, щоб уся радіація пішла вглиб. Такі технології дуже дорого коштують, каже Ковалець.
"У певному сенсі ці 170 кілометрів – це і є найгірший сценарій", – каже він, маючи на увазі, що така ситуація може спіткати сільське господарство і в умовах аварії на непрацюючій АЕС.
На яку область припадуть ці кілометри, залежатиме від напрямку вітру та опадів. Учений рахував, що може постраждати зокрема і Одеська область. Окремі плями високої щільності забруднення можуть потрапити і на територію сусідніх держав, включно з РФ, на відстань до 600 кілометрів.
Але можна припустити, що якоюсь мірою від непрямих наслідків аварії постраждає вся Україна.
Автор фото, Getty Images
"Ми знаємо з фукусімської історії, що деякі країни розірвали контракти на постачання риби з усієї Японії", – каже вчений.
Японці могли безпечно вживати рибу з інших регіонів країни, пояснює він, але експортери цієї риби все одно боялися та припинили її купувати.
Алгоритм дій, якщо на ЗАЕС таки станеться аварія
Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки розробив рекомендації, що робити у випадку аварії на атомній електростанції.
ВВС Україна коротко переказує їх – повна версія доступна тут і тут.
Людина може отримати опромінення через їжу, воду, повітря та відкриті ділянки шкіри.
Тому якщо ви перебуваєте поблизу ЗАЕС чи на території потенційного радіаційного впливу, варто якомога менше перебувати на вулиці, а якщо виходити, то в засобах індивідуального захисту, пити лише пляшковану воду, а їсти – тільки те, що запаковано герметично, в банки, пляшки, щільні коробки, або ж продукти, які були до цього в холодильнику чи морозилці.
Перше, що ви почуєте в разі аварії – це сигнал тривоги, а також повідомлення від влади.
Після цього треба одягнути респіратор, ватно-марлеву пов'язку або прикрити ніс і рот будь-чим, що під рукою – шарфом, хусткою, рушником.
Автор фото, Уніан
Підпис до фото,
Навчання на випадок надзвичайної ситуації на ЗАЕС
Необхідно залишатися у приміщенні або негайно знайти найближче укриття, якщо ви на вулиці. Найкраще підходить підвал під багатоповерхівкою, але якщо це наземне укриття, не сидіть біля зовнішніх стін і тримайтеся подалі від даху – на них може осідати радіоактивний пил.
Бажано, щоб там було поменше вікон, дверей і зовсім не було щілин. Будь-які отвори, віконні та дверні рами треба ущільнити скотчем, змоченою водою ганчіркою.
Необхідно також вимкнути кондиціонери, обігрівачі та закрити вентиляційні отвори.
Якщо прийшли в укриття з вулиці – зніміть верхній одяг і помістіть його у пластиковий пакет або герметичний контейнер. Це допоможе усунути забруднення на 90%, кажуть в інституті.
Знімати потенційно забруднений одяг треба максимально обережно, щоб не перенести радіоактивний пил на інших людей, тварин чи поверхні.
Потрібно максимально захистити шкіру – одяг має бути щільним і закритим, найкраще – з гуми чи поліетилену – дощовики, комбінезони.
Згідно з розширеними рекомендаціями інституту, перш ніж вдягнути новий, чистий і щільний одяг – треба прийняти душ з ледве теплою водою. Якщо не було окремих розпоряджень, це може бути водопровідна вода.
Використовувати необхідно мило і шампунь, але не можна сильно терти шкіру – щоб речовини не потрапили в неї чи в рани.
Якщо не можна помитися, варто ретельно протерти вологою тканиною чи серветками відкриті ділянки шкіри, особливо руки, обличчя та вуха.
Рухатися забрудненою територією треба обережно: не здіймати пилу, не класти речі та не сідати на землю чи інші поверхні. Бажано загорнути свій рюкзак, речі, прилади в поліетиленову плівку чи пакет.
Не забувайте також про домашніх тварин – їх також варто протерти, так само як їхні миски.
Якщо ви в небезпечній зоні – бажано мати рукавички (можна латексні, плівкові) та гумове взуття. Якщо немає такого взуття – підійдуть бахіли чи полієтиленові пакети поверх звичайного взуття.
Що, коли в момент аварії ви були на природі, далеко від укриття?
Тоді теж треба знайти, чим прикрити дихальні шляхи, максимально закрити шкіру, і якщо поблизу немає жодних будівель – сховатися у бліндажі чи автомобілі. Але в жодному разі не копати землю, не підіймати пил.
Облаштувавши собі укриття (максимально ущільнивши дірки), треба витерти шкіру серветками.
Автор фото, Департамент Охорони здоров'я Чернівецької ОДА
Підпис до фото,
Симуляційні тренувальні навчання пройшли також на Чернігівщині
Якщо ваше укриття – це машина, за можливості спробуйте швидко залишити зону ураження, рухаючись проти вітру. Обов'язково слухайте радіо.
Йодна блокада
Фахівці наголошують – йодна профілактика чи йодна блокада дієва тільки у випадку аварії на АЕС із підтвердженим викидом радіоактивного йоду за умов, що радіоактивна хмара гарантовано рухається до вашого міста чи села.
Дізнатися про це можна буде з радіо, новин, тільки з офіційних повідомлень влади, тому на це треба особливо зважати.
На днях Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки зазначив, що в нинішніх умовах "холодного" та "гарячого" зупинів аварія на ЗАЕС може відбутися за двома сценаріями – в одному з них залізобетонна оболонка реактора пошкодиться, а в іншому – ні.
У будь-якому з цих випадків йодна профілактика не потрібна, пояснює центр.
Так само калію йодид не потрібно вживати у разі пошкодження відпрацьованого ядерного палива – це можливий сценарій аварії на ЗАЕС, який також не відкидають експерти.
Але як взагалі працює йодид калію?
Радіоактивний ізотоп йоду може потрапити в щитоподібну залозу, і йодид калію її захищає, насичуючи стабільним йодом.
Автор фото, Центр громадського здоров'я Києва
Але якщо прийняти калію йодид через 24 години від початку надходження в організм радіонуклідів – це завдасть йому серйозної шкоди. Так само як і вживання препарату "про всяк випадок".
Через побічні ефекти від неконтрольованого вживання калію йодиду можливо навіть померти, попереджає МОЗ.
Тому основна порада з цим препаратом – вживати тільки після офіційної команди. Детальніше про дозування та інші особливості препарату можна прочитати тут.
Також фахівці рекомендують завчасно придбати радіоприймач на батарейках, що може стати єдиним засобом зв'язку в надзвичайній ситуації, запастися пляшковою водою та герметично запакованими продуктами.
"Мати напоготові тривожну валізу. І, звісно ж, зберігати спокій та не панікувати", – закликають в інституті.
- Чорнобильська катастрофа: спогади, які підтвердили архіви КДБ
- Що сталося на ЧАЕС 26 квітня 1986 року: ретроспектива аварії
