Анна Карашівська Українська система соціального захисту є унікальною. На жаль, не в позитивному розумінні цього слова. Доступ до соціального захисту, тобто будь-яких соціальних послуг чи виплат, людина може отримати лише через медичну систему, яка має офіційно встановити статус інвалідності. Якщо людина не може вийти з власної оселі, вона фактично залишається сам на сам із усіма проблемами. І йдеться тут, зокрема про батьків і рідних захисників, які зараз боронять нашу країну на полі бою.
Пан Василь Врубіль із села Ільпінь на Рівненщині живе з діагнозом дитячий церебральний параліч від народження. У нього не працювала ліва рука, не міг добре ходити. Коли йому виповнилося дев’ять, уперше потрапив до інтернату. Мати померла, коли Василю було шістнадцять років. Деякий час він жив у брата й сестри. Потім потрапив на лікування до Дніпра, але декілька експериментальних операцій не дали результатів, тож із лікарні чоловіка направили до геріатричного будинку-інтернату в Кураховому Донецької області. Саме з цього інтернату Василя забрала його давня знайома, сусідка Галина Денищук, яка наразі опікується чоловіком. Каже, забрала, щоб не поневірявся більше по інтернатах, а врешті мав гідне життя. А насправді ще й урятувала. За місяць по тому, як Василь звідти поїхав, будинок-інтернат обстріляли — загинули всі, хто там перебував. Нині пан Василь багато часу присвячує читанню книжок, милується природою, а ще малює. Олівцем в альбомі та зошиті. На всіх малюнках — птахи.
Пан Василь — один із пацієнтів, якими опікується команда проєкту «Всетурбота». Далеко не всім із них пощастило мати поруч людину, яка б дбала про них. Серед тих, кому надають допомогу, є й геть самотні люди, яких нема кому доглядати.
За ініціативи українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», комунікаційним партнером якого є наша агенція, розпочали роботу мобільні медичні команди, які комплексно надають медичну, психологічну допомогу та необхідні ліки тоді, коли доступ до медичної допомоги ускладнений або неможливий. Наразі мобільні бригади працюють у Дніпропетровській, Полтавській, Рівненській та Львівській областях.
Працюючи «в полях», мобільні медичні команди «Діємо для здоров’я» виявили величезну проблему з тим, що багато старших людей із хронічними неінфекційними захворюваннями (такими як цукровий діабет, легеневі, онкологічні та серцево-судинні хвороби), які мають обмежену мобільність, тобто не можуть самостійно виходити з дому, зараз фактично позбавлені як медичного, так і соціального догляду.
Реагуючи на цю проблему, проєкт «Діємо для здоров’я» разом із агенцією One Health започаткував ініціативу «Всетурбота» — надання інтегрованої медико-соціальної послуги «догляд удома». Вперше наша агенція стала не лише комунікаційним партнером, а й самостійно почала надавати послугу, про яку розповідає. Наразі команди у складі медсестри та соціального працівника працюють у двох пілотних громадах Рівненщини — Здолбунівській та Демидівській ОТГ. Вони виїжджають додому до людей із обмеженою мобільністю або тих, які мають хронічні захворювання, та надають їм базовий догляд:
- медсестра проводить огляд і оцінює стан людини, надає рекомендації щодо догляду;
- соціальний працівник визначає потребу в соціальній підтримці та надає її, якщо це необхідно;
- за потреби до команди долучаються психолог і сімейний лікар;
- за потреби надаються засоби гігієни, медичного призначення та пересування.
Запити на послугу «Всетурботи» надходять від сімейних лікарів у громаді, установ соціального захисту, голів місцевих громад. А ще дуже часто — від небайдужих сусідів, волонтерів і активістів на місцях, які прагнуть допомогти тим, хто потребує не лише медичних чи соціальних послуг, а й просто уваги та спілкування.
За перші кілька тижнів роботи команд ми побачили й почули дуже різні історії про людські долі, але всі об’єднує одне: потреба більшої уваги. Часто люди кажуть: так, до нас не приходить сімейний лікар, а тиск чи рівень цукру в крові височенний; так, нам бракує засобів гігієни та є ще багато запитів щодо соціальної підтримки. У всіх проблеми дуже різні, весь час доводиться застосовувати індивідуальний підхід і шукати рішення. Але завжди спільне місце — подяка: за те, що прийшли, поговорили, подарували посмішку й оптимізм, виявили увагу й турботу, особливо в такий тяжкий час, як зараз. Протягом усього часу ми працюємо із залученням експертів Університетських клінік Женеви (Hôpitaux universitaires de Genève) та НаУКМА, щоб зробити цю модель максимально сучасною й такою, що вичерпно відповідає потребам людей.
Водночас «Всетурбота» — не гуманітарна ініціатива, що надає матеріальну підтримку, а така, що допомагає розвинути послугу «догляд удома» на рівні громади. Перед початком її реалізації команда агенції відвідала віддалені райони Рівненщини й побачила реальний стан: кому і як надають послугу зараз. На жаль, часто формально й лише частково. Ми зрозуміли, що є потреба не лише в наданні повноцінної послуги як такої, а й у професійному навчанні доглядальників як із кола рідних, так і соціальних працівників. Адже догляд удома і згідно з законом, і з досвіду інших країн має включати медичний компонент. Тож ми плануємо проводити тренінги для всіх, хто піклується про людей поважного віку вдома та хоче набути потрібних навичок, аби зробити їхнє життя комфортнішим і здоровішим.
Related video
Тепер наша мета — відпрацювати робочу модель «Всетурботи» в інших пілотних областях проєкту та створити приклад для подальшого масштабування інтегрованої медико-соціальної послуги «догляд удома» на національному рівні.
